Від Луки 4
4
Диявол спокушає Ісуса
(Мт. 4:1-11; Мк. 1:12-13)
1Сповнений Духа Святого, Ісус залишив береги ріки Йордан, і Дух повів Його до пустелі. 2І там протягом сорока днів диявол спокушав Його. Ісус нічого не їв увесь цей час, і коли сорок днів минуло, Він був дуже голодним. 3Диявол сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому каменю перетворитися на хліб». 4На те Ісус відповів: «У Святому Писанні сказано: „Не хлібом одним живе людина”».#Повт. Закону 8:3.
5Тоді диявол підхопив Його й за одну мить показав усі царства світу. 6І мовив він: «Я віддам Тобі всю владу й славу цих царств, тому що це було дано мені, і я можу віддати їх тому, кому побажаю. 7Тож якщо поклонишся мені, все це буде Твоїм». 8У відповідь Ісус промовив: «У Святому Писанні сказано: „Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому”».#Повт. Закону 6:13.
9Після того диявол переніс Його до Єрусалиму, поставив на найвище місце храму й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу, 10адже у Святому Писанні сказано:
„Він накаже Ангелам Своїм
берегти Тебе”.#Пс. 91:11.
11„Вони понесуть Тебе на руках,
щоб не пошкодив Ти ноги Своєї об камінь”».#Пс. 90:12.
12Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також говориться й інше: „Не спокушай Господа Бога свого”»#Повт. Закону 6:16..
13Коли диявол закінчив спокушати Ісуса, він залишив Його до більш сприятливих часів.
Ісус проповідує в Ґалилеї
(Мт. 4:12-17; Мк. 1:14-15)
14Ісус повернувся до Ґалилеї могутній Духом Святим, і чутки про Нього пішли по всіх околицях. 15Він навчав по синагогах, і всі люди хвалили Його.
Ісус повертається до Свого рідного міста
(Мт. 13:53-58; Мк. 6:1-6)
16-17Потім Ісус подався до Свого рідного міста — Назарета. І в суботу, за Своїм звичаєм, Ісус пішов до синагоги. Коли Він підвівся, щоб читати, Йому подали книгу пророка Ісаї. Ісус розкрив книгу і знайшов місце, де було написано:
18-19«Дух Господа зі Мною, бо Він обрав Мене,
аби Я бідному люду приніс Благовість.
Він послав Мене проголосити звільнення
в’язням й прозріння сліпим, дати волю пригніченим,
та проголосити час Милості Господньої».#Іс. 61:1-2.
20Згорнувши книгу, Він віддав її служці й сів. Очі всіх присутніх у синагозі були звернені на Нього. 21Тож Він почав говорити: «Сьогодні збулися ці слова зі Святого Писання, поки ви слухали Мене». 22І всі добре говорили про Христа, і були вражені чудовими словами, що мовив Він. Вони казали: «Чи ж Він не син Йосипа?»
23Ісус сказав їм: «Зрозуміло, ви повторите Мені відомий вислів: „Лікарю, зцілися сам”. Ми чули, що Ти робив у Капернаумі, зроби те саме тут, у Своєму рідному місті». 24І Він додав: «Правду кажу вам: пророка не приймають тільки в його рідному місті. 25Правду кажу вам: багато вдів було в Ізраїлі в часи Іллі, коли небо зімкнулося на три роки й шість місяців, і великий голод напав на всю землю. 26Та Бог не послав Іллю до жодної з них, окрім тієї, яка мешкала в Сарепті Сидонській.
27Багато було прокажених в Ізраїлі в часи пророка Єлисея, та жоден з них не був очищений, крім Наамана сиріянина»#4:27 Наамана сиріянина Див.: 2 Цар. 5:1-14..
28І всі присутні в синагозі були розгнівані, почувши ті слова. 29Вони підхопилися й вигнали Ісуса з міста, й відвели Його аж на край гори, на якій стояло їхнє місто, щоби скинути зі скелі. 30Але Він пройшов крізь натовп і подався геть.
Зцілення біснуватого в Капернаумі
(Мк. 1:21-28)
31Ісус прийшов до Ґалилейського міста Капернаума, і наступної суботи навчав людей, котрі зібралися там. 32Вони були вражені тією наукою, бо за словом Його відчувалася влада. 33Був у синагозі чоловік, одержимий злим духом. Раптом він несамовито закричав: 34«Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти — Божий Святий!»
35Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього!»
Тут нечистий кинув чоловіка перед людьми на землю й, не заподіявши ніякої шкоди, вийшов з нього. 36Подив охопив усіх присутніх, і вони заговорили поміж собою: «Що ж це за вчення таке? Владно наказує Він нечистим, і ті виходять з людини». 37Чутка про Нього розійшлися по всіх околицях.
Зцілення Петрової тещі
(Мт. 8:14-17; Мк. 1:29-34)
38Ісус залишив синагогу й попрямував до Симона, якого ще звали Петром. Симонова теща страждала від тяжкої лихоманки, й Ісуса попросили допомогти їй. 39Ставши над жінкою, Він наказав лихоманці залишити її, й хвороба вийшла геть. Та підвелася й почала прислуговувати їм.
40Після заходу сонця до Нього привели багатьох хворих на різні недуги. Накладаючи руки на кожного по черзі, Ісус зціляв усіх. 41І біси також виходили з багатьох людей, вигукуючи: «Ти — Син Божий!» Але Ісус суворо забороняв їм говорити, бо вони знали, що Він — Христос.
Ісус вирушає в інші міста
(Мк. 1:35-39)
42Як настав день, Ісус залишив оселю й пішов у безлюдне місце, але люди шукали й знайшли Його, бо хотіли перешкодити Йому покинути їх. 43Та Він сказав їм: «Я мушу повідомити Добру Звістку про Царство Боже також іншим містам, бо саме для цього Мене й було послано». 44І Він далі проповідував по синагогах Юдеї.
Currently Selected:
Від Луки 4: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
