Йов 20
20
Слово Зофара
1Сказав тоді Зофар із Наамата:
2«Мої передчуття тривожні змушують мене
тобі відповісти про те, що відчуваю.
3Від Йова чую нарікання,
які образливо звучать для мене,
і розуміє серце, що мовчать не може.
4Хіба не знав ти з незапам’ятних часів,
коли ще на землі з’явилася людина#20:4 людина Або «Адам»..
5Хіба тоді відомо не було,
що торжество зловмисників минуще,
що свято кривдника триває тільки мить?
6Бо його пиха тягнеться до неба,
а голова сягає хмар.
7Як той послід, назавжди зникне він,
хто бачив його, лиш запитає: „Де ж він?”
8Мов сон#20:8 сон Або «видіння». Див.: «видіння». вчорашній, відлетить,
примарою нічною щезне,
його ніхто не зможе відшукати.
9Хто часто бачився із ним, його вже не побачить,
й домашні не зустрінуться очима з ним удома.
10Почнуть у жебраків жебрачить його діти,
а загребущі руки повернуть
усе нахапане добро.
11Були кістки його могутні по-юнацьки,
але на порох сила та зітреться.
12Хоч зло у роті має смак солодкий,
і він ту смакоту ховає під язик.
13Хоча не може він відмовитись від того,
і намагається утримати подовше,
14але закисне їжа та, поки дійде до шлунку,
зміїною отрутою для нього стане.
15Заковтує багатство він, а потім відригає,
Бог його змусить виригати все те.
16Він живиться зміїною отрутою,
а потім смертельне гадюче жало увіп’ється в нього.
17Він не побачить ні потоків повноводних,
ні рік молочних, ні медових берегів.
18Все, що нажив, він мусить повернути,
бо загребти собі усе не зможе.
Плоди трудів йому утіхи не дадуть.
19Тому що бідних він гнітить, штовхає до зубожіння.
Захоплює будинок, де й цвяха не забив.
20Тому що він не знав,
коли наситить решту своїх прагнень,
але загарбане лише погибель принесе.
21Адже ніщо не врятувалось від жаги його,
і через те його багатство згине.
22Коли він матиме усього повну чашу,
посипляться на нього біди і нещастя,
сповна спізнає він страждання силу.
23Як буде повним черево його,
Бог лють свою пошле на нього.
Вона проллється струмом нескінченним.
24Якщо почне тікати злодіяка від меча,
тоді стріла із бронзи дожене його й проткне.
25Він висмикнути спробує, витягне зі спини,
та вістря вже проткнуло жовчний міхур.
Тоді охопить жах його смертельний.
26Скарби нагарбані залишаться в землі,
вогонь нищівний пожере їх.
Нікого не лишить живих у тій оселі.
27Відкриють Небеса його провину,
і здибиться земля в протесті гнівнім.
28Нестримна повінь гніву Господа його оселю проковтне.
29Ось яку долю кривдник дістає від Бога,
такий от спадок Бог йому послав».
Currently Selected:
Йов 20: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
