Діяння Апостолів 4

Ув’язнення Петра й Іоана

1Поки Петро та Іоан промовляли до людей, до них підійшли священики, начальник храмової варти й кілька саддукеїв. 2Вони були стурбовані тим, що апостоли навчають людей, проповідуючи воскресіння мертвих через Ісуса. 3Вони заарештували Петра та Іоана й посадили їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.

4Але багато людей, які чули Слово, повірили. Число їх сягало п’яти тисяч.

Петро та Іоан перед Синедріоном

5Наступного дня юдейські вожді, старійшини та книжники зібралися в Єрусалимі. 6Також були там первосвященики Анна, Каяфа, Іоан, Олександр і всі інші з роду первосвященика. 7Перед ними поставили Петра та Іоана, і почали розпитувати апостолів: «Чиєю владою і чиїм іменем ви це зробили?»

8Тоді Петро, сповнений Духа Святого, відповів: «Вожді народу і старійшини! 9Якщо ви питаєте нас про ту добру справу, що була зроблена для хворого, 10тоді ви і всі люди Ізраїлю мусять знати таке: це було зроблено владою Ісуса Христа з Назарета, Якого ви розіп’яли. Бог воскресив Його з мертвих. Завдяки Йому цей чоловік, який був калікою, стоїть сьогодні перед вами цілком здоровий. 11Ісус —

камінь#4:11 камінь Тобто це був символ Ісуса., який ви, будівельники, відкинули,

а він став наріжним.#Пс. 118:22.

12Ніхто інший не дасть нам спасіння, бо немає іншого такого імені в світі. Бог послав Його людям, щоби принести їм спасіння».

13Коли члени Синедріону побачили сміливість Петра та Іоана і зрозуміли, що це були прості й неосвічені люди, вони були вражені. Вони також збагнули, що ці двоє були з Ісусом. 14Юдейські вожді не знайшли, що сказати, тим більше, що зцілений чоловік стояв поруч.

Синедріон безсилий проти апостолів

15Вони наказали апостолам залишити Синедріон, та почали радитися між собою: 16«Що ми можемо зробити з цими людьми? Адже це очевидно для всіх, хто мешкає в Єрусалимі, що завдяки їм сталося нечуване диво. Ми не можемо цього заперечити. 17Але ми мусимо подбати про те, щоб ці чутки не поширювалися більше серед людей. Давайте застережемо їх нікому більше не говорити про Ісуса»#4:17 не говорити про Ісуса Буквально «не згадувати це ім’я».. 18Вони знову покликали апостолів і наказали їм більше зовсім нічого не говорити, ані навчати в ім’я Христове.

19Але Петро з Іоаном відповіли їм: «Розсудіть, чи справедливо це було б перед Господом, якби ми більше слухали вас, ніж Бога. 20Ми не можемо припинити говорити про те, що чули й бачили».

21Члени Синедріону ще погрозили апостолам, а потім відпустили їх, бо не змогли знайти способу, як покарати Петра й Іоана, адже люди славили Бога за те, що сталося. 22Тому чоловіку, з яким відбулося це чудо зцілення, було більше сорока років.

Петро та Іоан повертаються до віруючих

23Коли Петра й Іоана звільнили, вони повернулися до свого товариства, і розповіли про все, що казали їм первосвященики та старійшини. 24Вислухавши Петра та Іоана, віруючі одностайно піднесли голоси свої до Бога зі словами: «Господи, Ти створив небо, землю, море і все, що є в них. 25Ти промовив Духом Святим через уста слуги Твого, нашого праотця Давида:

„Навіщо лютували народи?

Навіщо марні задуми плели?

26Земні царі себе до бою готували,

вожді разом збирались,

намірялись супроти Господа і Його Христа піти”.#Пс. 2:1-2.

27Так, Ірод та Понтій Пилат справді зібралися в Єрусалимі разом з поганами й людьми ізраїльськими проти Твого Святого Слуги Ісуса, Якого Ти зробив Христом. 28Вони зробили все так, як Ти раніше вирішив, що мусить збутися владою і волею Твоєю. 29А тепер, Господи, послухай, що вони кажуть: вони намагаються нас залякати. Тож дай нам, Твоїм слугам, відвагу говорити Слово Твоє. 30Простягни руку Свою, щоби зцілити немічних. Яви нам знамення й чуда в ім’я#4:30 в ім’я Або «владою». Святого Слуги Твого Ісуса».

31Коли закінчили вони молитися, то те місце, де вони зібралися, затряслося. Дух Святий зійшов на них, і вони сповнилися відвагою промовляти Слово Боже.

Життя перших християн

32Усе товариство віруючих жило душа в душу. Ніхто не сказав, що його майно належить тільки йому. Вони завжди всім ділилися. 33З великою силою апостоли і далі свідчили про воскресіння Господа Ісуса. І велике Боже благословення було на них усіх. 34-35Ніхто з них ніколи не був у нужді. Ті, хто мали землю або будинки, продавали їх, а гроші приносили і клали до ніг апостолів, та ті гроші давалися кожному, хто мав у них потребу. 36Так зробив і Йосип, якого апостоли називали Варнавою (що означає «Син утіхи»). 37Він був левитом, родом з Кіпру. Продавши своє власне поле, Варнава приніс гроші і поклав їх апостолам до ніг.

Currently Selected:

Діяння Апостолів 4: UMT

Highlight

Copy