Діяння Апостолів 2

Дух Святий сходить на апостолів

1Коли настала П’ятидесятниця, всі вони зібралися разом у одному місці. 2Несподівано з неба долинув звук, подібний до завивань лютого вітру. Він заповнив увесь будинок, де були апостоли. 3Вони побачили щось подібне до язиків вогню, що осіли на кожному з них. 4І всі вони сповнилися Духом Святим, та почали говорити іншими мовами, бо Святий Дух дав їм таку здатність.

5У той час побожні юдеї з усіх країн світу жили в Єрусалимі. 6Коли пролунав цей звук, зібрався великий натовп, і всі люди дивувалися з цього, бо кожен із них почув свою рідну мову.

7Люди були вражені. Вони здивовано перепитували один одного: «Чи всі ці люди, які розмовляють, не ґалилеяни? 8Як же могло таке статися, що тепер кожен із нас чує від них свою рідну мову? 9-11Серед нас же тут парфяни, мидяни й еламіти! Тут мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту і Азії, Фриґії та Памфилії, з Єгипту і лівійських земель поблизу Кирени, гості з Рима, як юдеї, так і новонавернені, критяни й араби. Ми всі чуємо, що ці люди говорять про величні Божі діла нашими рідними мовами!»

12Усі присутні були здивовані й збентежені, та все перепитували одне одного: «Що б це могло означати?»

13А інші навпаки, насміхалися з них, говорячи: «Вони випили надто багато вина».

Петрова проповідь

14Тоді Петро встав з одинадцятьма апостолами, і голосно звернувся до людей: «Брати юдейські і ви всі, хто мешкає в Єрусалимі, дозвольте сказати, що це все означає. Добре вслухайтеся в мої слова! 15Ці люди не п’яні, як ви думаєте, адже тільки дев’ята ранку. 16А сталося якраз те, про що пророк Йоїл говорив:

17„В останні дні, — говорить Бог, —

Я проллю Мій Дух на всіх людей,

і ваші сини і дочки будуть пророкувати,

а ваші юнаки бачитимуть з’яви,

старим же снитимуться сни.

18Так, у ті дні Я проллю Дух Мій

на слуг Моїх: чоловіків і жінок —

і ті почнуть пророкувати.

19Знамення покажу Я в небесах,

і знаки різні на землі:

кров і вогонь, і клуби диму.

20Сонце стане темним, а місяць — кривавим

у переддень великого і славного приходу Господа.

21Та кожен, хто вірить у Господа#2:21 хто вірить у Господа Або «закликаючи ім’я Господа», тобто «віруючи в Ісуса» або «молячись Йому про допомогу».,

буде помилуваний”.#Йоїл. 2:28-32.

22Ізраїльтяни, послухайте мої слова: Ісус із Назарета був Чоловіком, Якого Бог прославив перед вами чудесами і знаменнями. Усе це Бог чинив серед вас Його руками. Ви й самі це знаєте. 23Ісус був виданий вам з певною метою і передбаченням Божим. Але ви, руками лихих людей, вбили Його, розіп’явши на хресті. 24Бог звільнив Його від смертельних страждань і воскресив із мертвих, бо смерть не могла втримати Його. 25Адже ще Давид говорив про Нього:

„Я завжди бачив Господа перед собою.

Він незмінно праворуч від мене,

щоб я був у безпеці.

26-27І через це радіє моє серце і вуста мої радіють,

і тіло моє буде жити з надією,

тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих#2:26-27 країні мертвих Або «пеклі». Також у 31 вірші.,

Ти не даси Своєму Святому#2:26-27 Своєму Святому Або «Своєму справжньому слузі», тобто тому, хто повністю віддає себе служінню Богу. зазнати тління.

28Ти відкрив мені дороги життя.

Ти наповниш мене радістю у присутності Своїй”».#Пс. 16:8-11.

29«Брати мої, — продовжував Петро, — я можу розповісти вам довірчо про Давида, нашого патріарха. Він помер і був похований. Могила його тут із нами й сьогодні. 30Але він був пророком і знав, що Бог пообіцяв йому посадити на його трон одного з Давидових нащадків#2:30 Бог… Давидових нащадків Див.: 2 Сам. 7:12-13 та Пс. 132:11.. 31Він дивився в майбутнє, маючи на увазі Ісусове воскресіння, коли говорив:

„Душа Його не залишиться в країні мертвих,

і тіло Його не зазнає тління”.

32Бог воскресив Ісуса, і всі ми були свідками цього. 33Ісус був вознесений на Небеса і зараз знаходиться по праву руку від Бога. Христос одержав обіцяний Дух Святий від Отця, і пролив його неначе дощ. Саме це ви зараз бачите і чуєте. 34-35Адже Давид не вознісся на Небеса, але сам він говорив:

„Господь мовив до Господа мого:

Сядь по праву руку від Мене,

доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх”#2:34-35 не покладу… до ніг Твоїх Або «підкорю Твоїй владі»..#Пс. 110:1.

36Ось чому нехай весь Ізраїль знає напевно: Бог зробив Ісуса, Якого ви розіп’яли, водночас і Господом, і Христом!»

37Почувши це, люди були дуже засмучені. Вони запитали Петра й інших апостолів: «Браття, що нам робити?»

38Петро відповів їм: «Покайтеся! Тоді нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів. І тоді ви приймете Дар Святого Духа. 39Бо ця обітниця для вас і для ваших дітей, і для всіх, хто далеко. Це обітниця для всіх, кого Господь Бог наш кличе до Себе».

40І ще багато чого говорив Петро, застерігаючи людей, і молив їх: «Рятуйтеся від цього лукавого роду!» 41Хто сприйняв Петрове послання, той охрестився. Близько трьох тисяч людей додалося до числа віруючих того дня.

Життя перших християн

42Віруючі присвячували життя своє вивченню вчення апостолів. Вони їли разом#2:42 їли разом Буквально «ділили хліб між собою». Тут може йтися про звичайну вечерю або «вечерю Господню». Також у 46 вірші. Див.: Лк. 22:14-20. і молилися разом. 43Пошана до Бога перебувала в серці кожного з них, й багато чудес і знамень чинили апостоли. 44Всі віруючі були разом і ділилися всім, що мали. 45Вони продавали своє майно і власність, та розподіляли їх між усіма за потребою кожного. 46Щодня вони всім товариством зустрічалися в храмі. Вдома вони розламували хліб і їли разом. І були вони щасливі й щирі серцями. 47Віруючі славили Бога і втішалися з того, що всі люди добре ставилися до них, й щодня Господь додавав до їхньої спільноти тих, хто спаслися.

Currently Selected:

Діяння Апостолів 2: UMT

Highlight

Copy