YouVersion Logo
Search Icon

Друге Послання до Коринтян 4

4
Скарби духовні в глиняних глечиках
1Ось чому, маючи це служіння з Божої милості, ми не впадаємо у відчай. 2Навпаки, ми цілком відмовились від таємних і ганебних звичаїв. Ми не вдаємося до шахрайства, ані до перекручення Слова Божого. Виявляючи Істину, ми віддаємо себе людському сумлінню перед Богом. 3І якщо Добра Звістка, яку ми проповідуємо, схована, то лише для тих, хто став на шлях загибелі.
4Сатана — «бог»#4:4 бог Або «правитель». цього світу, осліпив розум цих невіруючих, щоб вони не бачили світла, що йде від Доброї Звістки про славу Христа, та Він є образом Всевишнього Бога. 5Бо ми не про себе проповідуємо, а про Ісуса Христа як Господа, і про те, що ми ваші слуги заради Ісуса.
6Бог сказав: «Із темряви засяє світло»#4:6 Із темряви… світло Див.: Бут. 1:3.. Воно засяяло у наших серцях, щоб збагатити нас світлом пізнання слави Божої, яка сяє в особі Ісуса Христа. 7Та ми, неначе глиняні глечики, які тримають цей скарб, щоб показати, що ця найвища сила належить Богу, а не нам. 8У всьому нас усіляко пригноблюють, та ми не роздавлені; нас збивають з пантелику, та ми не впадаєм у розпач. 9Нас переслідують, та ми не покинуті Богом; нас збивають з ніг, та ми не гинемо. 10Ми повсякчас зазнаємо смерть Ісуса в наших тілах, щоб і життя Його в нас також виявилося. 11Нас, живих, завжди віддають на смерть за Ісуса, щоб його життя виявилося в наших смертних тілах. 12Отже, смерть порядкує в нас, а життя — у вас.
13Ми маємо один і той же Дух віри, про який сказано у Святому Писанні:
«Я повірив, і тому говорив»#Пс. 115:10..
Отже, ми теж віримо, і тому говоримо. 14Ми знаємо, що Той, Хто воскресив із мертвих Ісуса Христа, також воскресить і нас разом з Ісусом, і поставить нас разом з вами перед Ним. 15Бо все це робиться заради вас, щоб, як милість Божа поширюється на все більше число людей, вона приносила все більшу подяку і славу Богу.
Життя у вірі
16Ось чому ми не впадаємо у відчай. Навіть, якщо зовні ми старіємо і слабшаємо, проте, внутрішньо ми щодня оновлюємося. 17Бо легке короткочасне страждання приносить нам вічну славу, яка безмежно перевершує ці страждання. 18Ми зосереджуємося не на очевидному, а на тому, що є невидимим, бо видиме — тимчасове, а невидиме — вічне.

Highlight

Share

Copy

None

Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in