1 Книга Самуїла 22

Давид у Адулламі й Міцпі

1Давид пішов з Ґата й заховався у печері#22:1 печері Або «фортеці». Адуллама. Коли про це довідалися брати й родичі батькові, усі пішли до нього. 2Довкола нього зібралися всі потерпілі: чи то від боргів, чи від горя, чи від невдоволення — а він став їхнім проводирем. Близько чотирьохсот чоловіків набралося.

3Звідти Давид вирушив до Міцпи в Моаві. Він спитав царя Моава: «Ти дозволиш батьку й матері прийти й пожити біля тебе, доки я не довідаюся, що Бог для мене зробить». 4Ось він і залишив їх біля моавського царя; вони лишалися з ним, доки Давид перебував у фортеці.

5Але пророк Ґад сказав Давидові: «Не залишайся у фортеці. Йди в землі Юдеї». Давид вирушив до лісу Герета.

Саул убиває нобських священиків

6Саул прочув, що об’явився Давид із своїми прихильниками. Саул якраз сидів під тамариском на узвишші в Ґівеа, зі списом у руці, оточений своїми слугами. 7Саул сказав слугам, що стояли довкола нього: «Послухайте, люди Веніамина. Чи дасть вам усім син Єссея#22:7 син Єссея Називаючи Давида «сином Єссея», Саул бажав образити Давида. поля та виноградники? Чи він поставить вас усіх командирами тисяч і сотень? 8Чи не тому ви всі змовилися проти мене? Ніхто мені не доніс, що мій власний син складає угоду з сином Єссея. Ніхто з вас не подбав про мене й не сказав мені, що мій власний син намовив мого раба проти мене, як злодій, що він і зробив сьогодні».

9Тоді озвався Доеґ едомійський, який стояв поміж Сауловими слугами: «Я бачив, як син Єссея ходив до Агімелеха, сина Агітува з Ноба. 10Агімелех питав Господа про нього; він також дав йому харчі й меч Ґоліафа, филистимлянина».

11Тоді цар послав по священика Агімелеха, сина Агітува і наказав прийти до нього з усім батьковим домом, священикам, що були в Нобі. Всі вони прийшли до царя. 12Саул спитав: «Послухай-но, сину Агітува».

«Я тут, мій володарю», — відповів той.

13Саул йому дорікнув: «Чому ви змовилися проти мене, ти й син Єссея? Ти дав йому хліба, меч, ще й у Господа про нього запитав, щоб він повстав проти мене, зачаївся, як він сьогодні це й зробив?»

14Агімелех відповів царю: «Хто ще з усіх твоїх рабів такий відданий, як Давид, зять царя, головний серед царських охоронців і високо шанований у твоєму домі? 15Хіба тоді я вперше питав Бога про нього? Звісно ж, ні! То ж не слід царю звинувачувати свого раба чи будь-кого з родини його батька, бо твій раб нічого не знає».

16Але цар сказав: «Ти неодмінно помреш, Агімелеху, ти, і вся родина твого батька».

17Цар наказав слугам, що стояли поруч: «Ідіть, убийте священиків Господа, бо вони теж змовилися з Давидом. Вони знали, що він тікає, але мені не доповіли». Проте цареві слуги не хотіли заносити руку на священиків Господа.

18Тоді цар наказав Доеґу: «Іди оточи священиків і напади на них». Доеґ едомійський оточив священиків і напав на них. Того дня він убив вісімдесят п’ять чоловік, що носили лляні ефоди#22:18 чоловік… ефоди Тобто «священиків».. 19Він також скарав мечем Ноб, місто священиків, усіх підряд: чоловіків і жінок, дітей і немовлят, худобу, віслюків та овець.

20Але Авіатару, сину Агімелеха, сина Агітува, вдалося втекти до Давида. 21Він розповів Давидові, що Саул убив Господніх священиків. 22Давид сказав Авіатару: «Того дня, коли Доеґ едомійський був тут, я відчув, що він, звісно, розкаже Саулу про все. Це через мене загинула вся родина твого батька. 23Залишайся зі мною, не бійся; людина, яка полює на твоє життя, зазіхає і на моє. Ти будеш у безпеці тут, біля мене».

Currently Selected:

1 Книга Самуїла 22: UMT

Highlight

Copy