Приповiстi 18

1Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум. 2Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом. 3З безбожником приходить і погорда, а з безчесним - сором. 4Слова в устах мужа - глибокії води; з джерела мудростї - широкий потік. 5Вважати на особу безбожного - се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї. 6Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку. 7Беспутнього язик - погибель для него, а уста його - се сїть на душу його. 8Нашептані слова - неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять. 9Недбалий в своїй роботї - се рідний брат розтратника. 10Імя Господнє - се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен. 11Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури. 12Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою - покора. 13Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає. 14Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий - хто може піддержати його? 15Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає. 16Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає. 17Первий в свойму спорі - правий, та приходить його противник, й перевірює справу. 18Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами. 19Розгнїваний брат - як утверджене місто, а звяга (з ним) - як засови в замку. 20Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь. 21Смерть і життє - в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його. 22Хто знайшов добру жону - знайшов добро й одержав ласку від Господа. 23Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда. 24Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.

Currently Selected:

Приповiстi 18: UKRK

Highlight

Copy