Йов 9
9
1І відповів Йов і сказав: 2Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом? 3А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не з'умів би одказати. 4Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував з'упокоєн? 5Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму; 6Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються; 7Скаже сонцеві, - і не зійде, й на звізди печать покладає. 8Він самий напинає небеса й ходить по валах морських. 9Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі cкриті на полуднї; 10Творить великі дива, недовідні, безлїчні. 11Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його. 12Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш? 13Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді; 14Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його? 15Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого. 16Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той, 17Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує, 18Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем. 19Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним? 20Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде. 21Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє. 22Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного. 23Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється. 24Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший? 25Днї мої хутші од гонця, - мчаться, не бачивши долї; 26Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич. 27Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце, 28То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним; 29А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись? 30Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої, 31То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись. 32Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд! 33І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох. 34Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, - 35А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.
Currently Selected:
Йов 9: UKRK
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
