Єзекiїль 11

1І підняв мене дух вгору, й принїс мене до восточньої брами в дому Господньому, що стояла на схід сонця. Там, коло ввіходу в ворота стояло двайцять і пять чоловіка, й завважав я між ними народніх князїв Езанїю Азуренка й Фалтію Банеєнка. 2І сказав він менї: Сину чоловічий! се ті люде, що в їх лихе на умі й на шкоду сьому місту дораджують. 3Вони бо говорять: Ще не близько; будемо доми будувати; він (город) - се котел, а ми мясиво. 4Тим же то пророкуй проти них, ой пророкуй, сину чоловічий! 5І зійшов на мене Господень дух, і сказав до мене: Промовляй: Так говорить Господь: Що ви говорите, доме Ізрайлїв, і що в вас на душі, - се я знаю. 6Багато положили ви трупом у сьому городї, й закидали улицї його побитими. 7Тим же то ось як говорить Господь Бог: Ті побиті, що ви положили трупом проміж вами, - вони мясиво, а місто - казан; вас же я повиводжу з него. 8Меча ви боїтесь, то ж я приведу на вас меча, говорить Господь Бог. 9І повиводжу вас геть, і пооддаю вас на поталу чужоземцям, й розведу над вами суд. 10Од меча поляжете; на Ізраїлській гряницї судити му вас, і тодї зрозумієте, що я - Господь. 11Не буде він вам казаном, а ви не будете мясивом у казанї; бо на границї Ізраїлській судити му вас. 12І зрозумієте, що я - Господь, - той, що в його заповідях ви не ходили, й його закону не певнили, а поступали по законах народів, що навкруги вас. 13І сталося, що як я так пророкував, несподївано вмер Фалтія Банеєнко. І впав я на лице, й кликнув голосно: Ой горе, Господи Боже! невже ж бо ти хочеш вигубити останок Ізраїля? 14І надійшло до мене слово Господнє: 15Сину чоловічий! твоїм братам, твоїм родичам та й усьому дому Ізраїля укупі говорять осадники Ерусалимські: Далеко вони від Господа; нам оддана ця земля в посїданнє. 16Оце ж скажи їм: Так говорить Господь Бог: Хоч я позасилав їх проміж поган та порозкидав їх по землях, то я буду їм наче малою сьвятинею в тих землях, куди вони позаходили. 17Тим же то скажи: Так говорить Господь Бог: Я позбіраю вас ізпроміж народів і повиводжу всїх із тих земель, де ви порозсївані, та й надїлю вам ізнов землю Ізраїлську. 18І поприходять вони туди, й повикидають звідти всї гидоти її і всю погань її. 19І дам їм одно серце й вложу в них нового духа; й вийму з їх тїла серце камяне, а дам їм серце тїлесне, 20Щоб ходили вони в заповідях моїх, та певнили постанови мої, і будуть вони моїм народом, а я буду їх Богом. 21А чиє серце пристане до їх ідолів і гидот, тих учинки я оберну на голову їх, говорить Господь Бог. 22Тодї підняли херувими крила свої, а колеса з ними, слава же Господа Бога Ізрайлевого була над ними. 23І знялась слава Господня зпосеред міста та й з'упинилась над горою, що на востоцї од городу. 24І підняв мене дух угору та й перенїс у видиві духом Божим у Халдейську землю до вигнанників. І віднято від мене видиво, що я бачив. 25І переповів я вигнанникам усї слова Господнї, що він виявив менї.

Currently Selected:

Єзекiїль 11: UKRK

Highlight

Copy