Вихід 12
12
1І рече Господь Мойсейові та Аронові у землї Египецькій: 2Місяць сей вам буде початок місяців, первий буде вам в місяцях року. 3Промовте до всієї громади синів Ізрайлевих тако: У десятий день місяця сього брати ме кожен ягня на семю батька свого. 4Коли ж семя буде пzмала на ягня, нехай прийме до себе сусїда, близького до його домівки, по лїку душ. Кожен по їдї своїй зложить лїк на ягня. 5Ягня нехай буде без пороку, самчик однолїток; брати мете його з овечат або з кіз. 6І держати мете його до чотирнайцятого дня того місяця, і заколе його вся громада Ізраїльська надвечір. 7І візьмуть крові та й побризкають нею оба одвірки й пороги в домах, де їсти муть його. 8І їсти муть мясиво тієї ночі; спечене на огнї їсти муть його з опрісноками, з гіркими зелами їсти муть його. 9Не їжте сироватого, нї звареного в водї, а спечене на огнї, голову його з ногами й з утробиною. 10І не зоставляти мете нїчого до ранку, що ж зостанеться до ранку, спалити на огнї. 11І їсти мете його таким робом: боки ваші попідперезувані, обувє ваше на ногах ваших, і палицї ваші в руках у вас; і їсти мете його похапки. Пасха се Господня! 12Пройду бо по землї Египецькій, тієї ночі, та й повбиваю всякого первеньця в землї Египецькій, і людину й скотину, і над усяким богом Египецьким сотворю суд, я Господь. 13І буде вам кров знаменнєм по хатах, де будете. Бачивши кров, мину вас, і не буде в вас погибелї, як карати му Египет. 14І буде вам день сей про спомин, і сьвяткувати мете сьвято Господеві; як установу вічну, сьвяткувати мете в родах ваших. 15Сїм день опрісноки їсти мете. Первого вже дня виносити мете закваску з хат ваших; бо хто їсти ме квашений хлїб од первого дня та й до семого, викорениться та душа спроміж Ізраїля. 16І первого дня будуть сьвяті збори у вас, і семего дня будуть сьвяті збори у вас. Нїякого дїла не робити мете тодї, тїльки потрібне на їду всякій душі, те можна робити в вас. 17І переховувати мете заповідь сю опріснокову; того бо дня виведу потугу вашу з Египецької землї. Тим переховувати мете день сей в родах ваших: установа вічня. 18Починаючи ж чотирнайцятого дня первого місяця ввечорі, їсти мете опрісноки до двайцятого й первого дня місяця; установа вічня. 19Сїм день закваски щоб не було по хатах у вас: бо хто їсти ме квашене, викорениться душа та спроміж громади Ізрайлевої, чи воно чуже, чи землянин. 20Нїчого квашеного не їжте; по всїх же хатах ваших їжте опрісноки. 21І поскликав Мойсей всїх старших між синами Ізрайлевими, і каже їм: Ідїть, поймайте собі ягня по родинах ваших, і заколїте на пасху. 22І возьміте по кущику гиссопу, та вмочіть у кров, що в мисцї, та й помажте поріг й оба одвірки кровю, що в мисцї, і нїхто з між вас не виходити ме за хатні двері свої до ранку. 23І йти ме мимо Господь побивати Египтян, і побачить кров на порозі й на одвірках, і мине ті двері, і не попустить губителеві ввійти до вас у хату побивати вас. 24І переховувати мете се установою собі і дїтям вашим на віки. 25І як прийдете в землю, що дасть вам Господь, як і глаголав, дак сохраняти мете служеннє се. 26І як поспитають у вас тодї дїти ваші: Що се за служеннє в вас? 27Ви казати мете: Жертва пасхова се Господеві, що проходив понад хатами в синів Ізрайлевих в Египтї, як побивав Египтян, доми ж наші ізбавив. І похилились люде й поприпадали до землї. 28І пійшли та й учинили сини Ізрайлеві; як повелїв Господь Мойсейові та Аронові, так і вчинили. 29І сталось о півночі, що Господь побив усї первеньцї в Египецькій землї, від первеньця Фараонового, що седїв на престолї свойму, та й до первеньця невольника в темницї, і всї перваки в скотини. 30Схопиться ж Фараон у ночі, й усї дворяне його, й усї Египтяне, аж постав зойк по всїй землї Египецькій. Не було бо дому й хатини, де б не було мерця. 31І покликав Мойсея та Арона та й каже: Вставайте, виходьте спроміж людей моїх, і ви й синове Ізрайлеві, та й ійдїте собі, служіте Господеві, як мовляли! 32І вівцї ваші, й товар ваш забірайте, як мовляли, та й ідїть а мене благословіть! 33І понукали Египтяне людей, хапаючись проводити їх із землї; бо казали: Пропадемо всї! 34І позабирали люде тїста свої ще до закису, дїжї свої поввязували в одїж їх по заплїчу в їх. 35І чинили сини Ізрайлеві по слову Мойсейовому, і вижичали в Египтян клейноти срібні й клейноти золоті й шати. 36І дав Господь ласку людям в очу в Египтян, що вволяли волю їх, і спліндрували вони Египтян. 37І мандрували сини Ізрайлеві од Рамсесу до Сухоту до шесьтьох сот тисяч пішки чоловіка, опріч дїтви. 38І мішаного народу много знялось із ними, й вівцї, і товар, дуже багацько скотини. 39І понапекали палениць опрісноків із тїста, що позабірали з Египту; бо ще не закисло, а їх виганяли з Египту, і не можна було гаятись, а запасу собі не приготовили. 40Пробуваннє синів Ізрайлевих у Египтї було чотирі ста і трийцять год. 41І сталось по чотирох стах і трийцять роках, остатнього дня, що вийшла вся потуга Господня з Египецької землї. 42Сьвяткова се ніч Господеві за вивод їх із Египецької землї. Се ж то й єсть ніч сьвяткована Господеві про всї сини Ізрайлеві в роди і роди їх. 43І рече Господь Мойсейові та Аронові: От установа паскова: Нїякий чужениця щоб не їв паски. 44Усякий же раб, куплений за гроші, як обріжеш його, їсти ме її. 45Заволока ж і наймит нехай не їсть її. 46Ув одній хатї їсти меться; не виносити меш нїчогісїнько з мясива геть із хати анї кісточки не переломиш із його. 47Уся громада Ізраїльська допильновувати ме сього. 48А як пробувати ме заволока з тобою та схоче сьвяткувати пасху Господеві, нехай обріжуть увесь його музький пол, і він буде такий, як землянин. Усякий же необрізаний не їсти ме її. 49Закон один щоб у вас був, і землянинові, і захожому, що заволїкся до вас. 50Так і вчинили сини Ізрайлеві, як заповідав Господь Мойсейові та Аронові; так і вчинили вони. 51І вивів Господь того самого дня сини Ізрайлеві з землї Египецької з потугою їх.
Currently Selected:
Вихід 12: UKRK
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
