Єремiя 52

1Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім’я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.

2І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким. 3Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя. 4І сталося за дев’ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо. 5І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії. 6Четвертого місяця, дев’ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю. 7І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ. 8А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього... 9І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив. 10І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі... 11А очі Седекії він вибрав, і зв’язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в’язниці аж до дня його смерти... 12А п’ятого місяця, десятого дня місяця, це дев’ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар’адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.

13І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем. 14І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі. 15А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар’адан, начальник царської сторожі. 16А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників. 17А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону. 18І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали. 19І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі. 20Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей! 21А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий. 22І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п’ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука. 23І було гранатових яблук дев’ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто. 24І начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.

25А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті. 26І позабирав їх Невузар’адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли. 27І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі! 28Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї. 29У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі. 30У році двадцятому й третьому вигнав Невузар’адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п’ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень. 31І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п’ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув’язнення.

32І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні. 33І змінив в’язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя. 34А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.

Currently Selected:

Єремiя 52: UBIO

Highlight

Copy