Єзекiїль 12

1І було мені слово Господнє таке:

2Сину людський, ти живеш серед дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохобний. 3А ти, сину людський, пороби собі речі для мандрівки, і йди на вигнання вдень на їхніх очах, і підеш на вигнання з свого місця до іншого місця на їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобности. 4І повиносиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, як виходять вигнанці. 5На їхніх очах пробий собі дірку в стіні, і повиносиш нею. 6На їхніх очах на рамені повиносиш, винесеш потемки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому. 7І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повиносив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, потемки повиносив, на рамені носив на їхніх очах. 8А ранком було мені слово Господнє таке: 9Сину людський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобности: Що ти робиш? 10Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони. 11Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на вигнання в полон! 12А той начальник, що серед них, на рамені буде нести потемки й вийде; у стіні проб’ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очима. 13І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре. 14А все, що навколо нього, його помічники та всі війська його, розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча... 15І пізнають вони, що Я Господь, коли розвію їх поміж народами та розпорошу їх по країнах! 16А нечисленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про свої гидоти серед народів, куди поприходять. І вони пізнають, що Я Господь! 17І було мені слово Господнє таке:

18Сину людський, їж свій хліб у дрижанні, а воду свою пий у тремтінні та в журбі. 19І скажеш до народу цього Краю: Так говорить Господь Бог на мешканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпінні, бо спустошів їхній Край від своєї повні за насилля всіх, що мешкають у ньому. 20І поруйнуються населені міста, а Край стане спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь! 21І було мені слово Господнє таке:

22Сину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння? 23Тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння. 24Бо не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі. 25Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог. 26І було мені слово Господнє таке: 27Сину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує. 28Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог!

Currently Selected:

Єзекiїль 12: UBIO

Highlight

Copy