Числа 13

1І звернувся Господь до Мойсея, кажучи: 2Пошли людей, хай оглянуть Ханаанську землю, яку Я даю у володіння ізраїльським синам! Пошли по одному чоловікові з племені, за їхніми родами по батьківській лінії, кожний з них — князь. 3І за Господнім словом Мойсей послав їх з пустелі Фаран. Усі ці чоловіки — князі ізраїльських синів. 4Ось їхні імена. З племені Рувима — Саму, син Закхура. 5З племені Симеона — Сафат, син Урія. 6З племені Юди — Халев, син Єфонії. 7З племені Іссахара — Іґаал, син Йосифа. 8З племені Єфрема — Авсія, син Навина. 9З племені Веніамина — Фалті, син Рафуя. 10З племені Завулона — Ґудіїл, син Судія. 11З племені Йосифа, із синів Манасії, — Ґадді, син Сусія. 12З племені Дана — Аміїл, син Ґамалія. 13З племені Асира — Сатур, син Михаїла. 14З племені Нефталима — Наві, син Явія. 15З племені Ґада — Ґудіїл, син Макхія. 16Це — імена людей, яких Мойсей послав оглядати землю. А Авсія, сина Навина, Мойсей назвав Ісусом. 17Мойсей послав їх оглянути Ханаанську землю і сказав їм: Підіть цією пустелею і вийдіть на гору. 18Огляньте землю, якою вона є, і народ, який проживає на ній: чи сильний він, чи слабий, чи є малий кількісно, чи численний. 19І яка земля, на котрій він проживає: хороша чи погана. І які міста, у котрих він живе: чи оточені мурами, чи без мурів. 20І яка земля: чи родюча, чи запущена, чи є на ній дерева, чи ні. І наважтеся взяти дещо з плодів землі. А пора була — перші дні весни, початок дозрівання винограду. 21Тож вони пішли і оглянули землю від пустелі Сін аж до Раава, що в напрямку до Емату. 22Далі пішли пустелею, і дійшли аж до Хеврона, а там — Ахіман, Сесі й Теламін, роди Енака. А Хеврон був збудований за сім років перед Таніном єгипетським. 23Вони зайшли аж до Долини грона, і оглянули її. І там вони відсікли гілку, а на ній — одне гроно винограду — таке, що несли його на жердині, — та дещо з гранат і смокв. 24Тож те місце назвали Долиною грона — через гроно, яке зрубали там ізраїльські сини. 25Через сорок днів, оглянувши землю, вони звідти повернулися. 26Подорожуючи, вони прийшли до Мойсея та Аарона і до всієї громади ізраїльських синів у пустелі Фаран-Кадис. Їм і всій громаді вони принесли звіт, і показали плоди землі. 27Вони розповідали йому і казали: Ми пішли в землю, в яку ти нас послав, у землю, що тече молоком і медом, а це — її плід. 28Але народ, який там живе, — відважний, а міста — укріплені, обнесені муром і дуже великі. І ми знайшли там рід Енака. 29А на землі, що на півдні, живе Амалик; хети і евейці, євусейці і аморейці мешкають у гірських околицях, а ханаанці проживають біля моря та біля Йорданської ріки. 30Халев же втихомирив народ перед Мойсеєм і сказав йому: Ні! Але ми обов’язково підемо#13:30 обов’язково підемо — досл. пішовши, підемо (євр. емф. синт.). та успадкуємо її, бо ми сильні, здатні побороти їх! 31Та чоловіки, які ходили з ним, сказали: Не виходьмо, бо ніяк не зможемо виступити проти цього народу, оскільки він значно сильніший за нас! 32Тож вони рознесли між ізраїльськими синами страшну уяву про землю, котру оглядали, говорячи: Земля, яку ми ходили оглядати, — це земля, що поглинає тих, хто живе на ній. Кожний народ, який ми там бачили, — люди дуже високі. 33Там ми бачили велетнів! А ми були перед ними, наче сарана. І такими були ми перед ними.

Currently Selected:

Числа 13: УТТ

Highlight

Copy