Приповiстi 18:1-13

Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного. Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати. З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором. Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік. Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді. Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки. Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його. Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби. Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику. Господнє Ім’я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний. Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його. Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність. Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!

Приповiстi 18:1-13