Благовістя в 21 століттіЗразок

Будуй діалог, а не монолог

Уміння спілкуватись і будувати діалог так, щоб двоє співрозмовників були залучені на інтелектуальному, духовному та емоційному рівнях, - це мистецтво. Бесіду не можна нав’язати силою. Якщо ми хочемо, щоб розмова з нами принесла плоди, змусила людину думати і під час і після спілкування, нам вкрай необхідно навчитися слухати, будувати мости в діалозі й подавати наше послання про Христа як відповідь на потребу людини, на її внутрішній пошук. Саме так робив Ісус у своїх розмовах із людьми. Якщо я буду використовувати людей, просто бажаючи донести їм те, у що я щиро вірю, люди це відчують і залишать як щось хороше для тебе, та не корисне для них.

Уривки:

Ів 3:1-10

Ів 4:1-26

Прочитавши діалоги Христа з фарисеєм Никодимом і жінкою з Самарії, можна навчитися таких речей:

• Ісус задавав їм саме такі запитання, які запрошували їх до подальшої розмови; Він говорив із ними про те, що для них було важливо.
• Він промовляв у саме серце, відповідаючи на потребу (у Никодима - духовний пошук, у самарянки - фізична та духовна спрага).
• Христос кидав їм виклик, провокував думати ширше.
• Ісус поважав той рівень духовного розвитку, на якому знаходилися Никодим і самарянка, відштовхуючись від цього, і будував розмову.

Яким чином Христос залучав Никодима і самарянку думати і бути включеними в розмову на рівні серця?

Які ще уроки та принципи можна винести з цих діалогів?

Подумай про свою останню розмову з людиною, що не знає Ісуса. Про що говорила ця людина? Яка потреба була у цієї людини? Який міст ти міг би побудувати, щоб перейти до теми Євангелія?