Нетерплячість

Проробивши важку духовну роботу, щоб пробратись крізь море питань і знайти ясність у Божій істині, я чекала. І ще чекала. Я почала втрачати терпіння від Божих строків.

Нарешті закінчився період безцільної депресії, і я почала повертатися до своєї звичайної цілеспрямованої особистості. Для мене не існувало іншої мети, ніж з'ясувати, як завагітніти. Якщо існував спосіб вирішити проблему вагітності за допомогою логіки, досліджень, науки або просто творчості, я збиралася знайти його! 

Я була дуже схожа на старозавітного Авраама. Бог обіцяє йому незліченну кількість нащадків, але коли виконання цієї обіцянки здається неможливим, Авраам бере справу в свої руки. Він спить зі своєю служницею, вона народжує від нього дитину, і таким чином він намагається продовжити свій рід (Бут. 16). Прояв ініціативи здається позитивною рисою характеру, якщо тільки ми не використовуємо її для того, щоб нав'язати свою версію того, якою, на нашу думку, має бути Божа воля, замість того, щоб чекати Його часу.

Це очікування має певний сенс. Воно нагадує історію про гончара і глину в Єремії 18. Існує лише один спосіб, як з хорошого витвору виліпити ще кращий. Його потрібно розтрощити, насильно кинути на гончарне коло ще раз, а потім дбайливо сформувати з нього той прекрасний шедевр, який задумав художник. Процес болісний, і важко не звертати увагу на втрати, адже ми не бачимо кінцевого результату, який передбачив Бог. Іноді процес трансформації через скорботу і очікування – це єдиний спосіб, завдяки якому ми можемо стати тими, ким нас хоче бачити Бог. Трансформація потребує часу, і тільки Бог знає, скільки саме.