Вiд Матвiя 22:15-46
Вiд Матвiя 22:15-46 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його. І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти. Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте? Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже. А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли. Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його, та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого. Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму. Так само і другий, і третій, аж до сьомого. А по всіх вмерла й жінка. Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її. Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили. Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі. А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих. А народ, чувши це, дивувався науці Його. Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом. І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи: Учителю, котра заповідь найбільша в Законі? Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять. Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав, і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів. Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм. Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син? І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
Вiд Матвiя 22:15-46 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді фарисеї пішли й почали радитись між собою, як би зловити Ісуса на слові. Вони послали до Ісуса своїх учнів разом з іродіанцями, які мовили таке до Нього: «Вчителю, ми знаємо, що Ти — чоловік чесний, правдиво наставляєш на шлях Божий, і не зважаєш на те, хто і що про Тебе подумає, бо не дивишся на чин та звання людей. Тож скажи нам, як ти вважаєш, чи справедливо сплачувати податки цезареві, чи ні?» Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів: «Лицеміри! Навіщо ви перевіряєте Мене, аби зловити Мене на слові? Покажіть Мені динар, яким ви сплачуєте податки». Коли вони принесли динар, Ісус запитав: «Хто тут зображений й чиє ім’я викарбуване на монеті?» Вони відповіли: «Цезареве». Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю — цезареве, а Богу — Боже». Почувши таку відповідь, вивідники були вражені й, залишивши Ісуса, пішли собі геть. Того ж дня декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його: «Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”. От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, та через те, що в нього не було дітей, другий брат узяв шлюб із тією жінкою. Те ж саме трапилося й з третім, а потім і з усіма сімома — вони померли, не залишивши дітей. Останньою померла жінка. Отже, в майбутньому житті, після воскресіння, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?» Ісус сказав: «Звісно, причиною вашої помилки є те, що ви не знаєте ні Святого Писання, ані сили Божої. Адже, коли люди повстануть із мертвих, вони не одружуватимуться, ані заміж виходитимуть. Вони будуть подібні до Ангелів Небесних. А щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Божих слів, сказаних вам? Господь сказав: „Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова”. Господь є Богом живих а не мертвих. Тож усі вони — живі». Коли люди почули це, то були вражені Його наукою. Почувши, як Ісус Своєю відповіддю примусив замовкнути саддукеїв, фарисеї зібралися разом. Один із них, знавець Закону Мойсея запитав, випробовуючи Ісуса: «Вчителю, яка заповідь Закону є найважливішою?» Ісус відповів: «„Люби Господа Бога свого всім серцем, усією душею і розумом своїм”. Це перша і найголовніша заповідь. Є ще й друга заповідь, подібна до цієї: „Любіть ближнього свого, як себе самого”. Увесь Закон і вчення пророків спираються на ці дві заповіді». Тоді Ісус звернувся до всіх фарисеїв, які зібралися там: «Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?» Вони відповіли: «Давидів Син». Ісус сказав: «Як же тоді Давид, якого надихнув Дух Святий, назвав Його Господом, коли казав: „Господь Бог мовив до Господа мого: Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх”. Тобто сам Давид називав Христа „Господом”. То як же Він може бути Сином Давидовим?» Але ніхто Ісусу на те нічого не міг відповісти, і відтоді ніхто не наважувався Його про щось питати.
Вiд Матвiя 22:15-46 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тоді фарисеї пішли й змовилися, щоб зловити Його на слові. І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, і ті кажуть: Учителю, ми знаємо, що Ти правдивий, і навчаєш шляху Божому по правді, і ні на кого не зважаєш, бо не дивишся на особу людини. Тож скажи нам, як Ти вважаєш: можна платити податок кесарю чи ні? Та Ісус, зрозумівши їхнє лукавство, сказав: Що ви спокушаєте Мене, лицеміри? Покажіть Мені монету, якою платять податок. І вони принесли Йому динарій. Він каже їм: Чиє це зображення й напис? Вони кажуть Йому: Кесаря. Тоді Він каже їм: Тож віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богу. Почувши це, вони здивувались і, залишивши Його, пішли. У той день підійшли до Нього садукеї, які кажуть, що нема воскресіння, і запитали Його: Учителю, Мойсей сказав: Якщо хтось помре бездітним, то його брат хай одружиться на його дружині і дасть потомство своєму брату. Було в нас семеро братів. Перший, одружившись, помер і, не маючи потомства, залишив дружину своєму брату. Так само й другий, і третій, аж до сьомого. А після всіх померла й жінка. Тож при воскресінні дружиною котрого з семи вона буде? Адже всі її мали. Ісус сказав їм у відповідь: Помиляєтесь, не знаючи ні Писання, ні сили Божої. Бо при воскресінні ні женяться, ні виходять заміж, а перебувають як ангели Божі на небі. А стосовно воскресіння мертвих, хіба ви не читали сказаного вам Богом: Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова? Бог не є Богом мертвих, а живих. Почувши це, народ був вражений Його вченням. А фарисеї, почувши, що Він змусив садукеїв замовчати, зібралися разом, і один з них, законник, спокушаючи Його, запитав: Учителю, яка заповідь у Законі найбільша? Ісус сказав йому: «Люби Господа, свого Бога, усім своїм серцем, і всією своєю душею, і всім своїм розумом». Це найперша й найбільша заповідь. А друга, подібна до неї, — «Люби свого ближнього, як самого себе». На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки. Поки фарисеї були зібрані, Ісус запитав їх: Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони кажуть Йому: Давида. Він каже їм: Як тоді Давид Духом називає Його Господом, кажучи: Сказав Господь моєму Господу: Сиди праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів підніжком для Твоїх ніг? Отже, якщо Давид називає Його Господом, то як Він може бути його сином? І ніхто не міг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто вже не наважувався питати Його.
Вiд Матвiя 22:15-46 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Тоді фарисеї пішли і зібрали раду, щоби зловити Його на слові. І послали до Нього своїх учнів з іродіянами, кажучи: Учителю, знаємо, що Ти є праведний, правдиво навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей. Тож скажи нам, як Ти вважаєш: чи належить давати податок кесареві, чи ні? Знаючи їхнє лукавство, Ісус сказав: Навіщо випробовуєте Мене, лицеміри? Покажіть Мені податкову монету! Вони принесли Йому динарій. А Він каже їм: Чий це образ і напис? Відповідають: Кесаря! Тоді Він каже їм: То кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! Почувши це, ті здивувалися і, залишивши Його, відійшли. Того дня підійшли до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його, кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то нехай його брат візьме його дружину і воскресить нащадків брата свого. Було в нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи дітей, залишив свою дружину своєму братові; так само другий і третій — аж до сьомого. Після всіх померла й жінка. Тож котрого із семи буде вона дружиною у воскресінні? Адже всі мали її! У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої, бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі. Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Слова Божого, яке говорить: Я є Богом Авраама, Богом Ісаака, Богом Якова, — Богом не мертвих, а живих. І почувши це, люди були в захопленні з Його вчення. А фарисеї, почувши, що Він закрив уста садукеям, зібралися разом, і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його: Учителю, яка заповідь найбільша в Законі? Він же сказав йому: Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою! Це — перша і найбільша заповідь. Друга — подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки. Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи: Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони Йому відказали: Давидів. Він каже їм: То як же Давид у Дусі називає Його Господом, говорячи: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги? Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому сином? І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, тож від того дня ніхто більше не наважувався Його запитувати.
Вiд Матвiя 22:15-46 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові. І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей. Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї? Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри? Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария. І рече до них: Чиє обличчє се й надпись? Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові. І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли. Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його, говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму. Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму; так само й другий брат, і третїй, аж до семого. Опісля ж усїх умерла й жінка. Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її. Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої. Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі. Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих. І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його. Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того. І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, котора заповідь велика в законї? Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю. Се перва й велика заповідь. Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого. На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять. Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус, глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів. Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх? Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому? І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.