Вiд Iвана 6:22-44

Поділитись

Вiд Iвана 6:22-44 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Наступного дня люди, які залишалися на протилежному березі озера, побачили, що там знаходився лише один човен. Вони знали, що Ісус не сів у човен разом зі Своїми учнями, і що ті попливли самі. Та деякі човни прибули туди з Тиверіади. Вони зупинилися недалеко від місця, де напередодні люди їли хліб, після того, як Господь воздав дяку за їжу. І побачивши, що там не було ні Ісуса, ні Його учнів, усі посідали у човни й попливли до Капернаума шукати Його. Знайшовши Ісуса на іншому березі озера, учні запитали: «Вчителю, коли Ти прибув сюди?» Ісус мовив у відповідь: «Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудесні знамення, а через те, що їли хліб і наїлися досхочу. Працюйте не заради їжі земної, що гине, а заради їжі, що ніколи не псується і дає вічне життя, їжі, яку дасть вам Син Людський. Адже прихильністю Своєю відзначив Його Бог-Отець». Тоді вони знову запитали Його: «З чого ми маємо почати, аби зробити те, що Бог бажає?» І відповів Ісус: «Це Бог бажає: „Вірте Тому, Кого Він послав”». Люди сказали: «Яке чудо здійсниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш? Наші пращури їли манну Небесну в пустелі, як про це написано у Святому Писанні: „Він послав їм хліб з небес, щоб вони їли”». Ісус їм відповів: «Істинно кажу вам: не Мойсей послав вам хліб з небес. Це Отець Мій дає вам справжній хліб з небес. Адже хліб Божий — це Той, Хто сходить з небес і дарує життя світові». «Господи, дай же нам того хліба зараз і завжди давай надалі», — сказали вони. Ісус відповів: «Я і є той хліб, що дарує життя. Хто до Мене приходить, ніколи не буде голодний, хто вірить у Мене, той ніколи не буде спраглий. Я й раніше казав вам, що бачите ви Мене, але й досі не вірите. Кожен прийде до Мене, кого Отець Мій дасть Мені, і Я ніколи не прожену того, хто прийде до Мене. Бо Я зійшов з небес не для того, щоб чинити те, що Мені Самому хочеться, а щоб виконати волю Господа, Який послав Мене. Ось Його воля: щоб Я не розгубив нічого з даного Мені Богом, щоб повернув усіх до життя в останній день. Саме така воля Отця Мого: щоб кожен, хто побачить Сина і повірить у Нього, мав вічне життя. І Я воскрешу того в останній день». Тоді юдеї почали висловлювати своє невдоволення Ним, бо Він сказав: «Я — хліб, що зійшов з небес». Вони казали: «Хіба Він не Ісус, Йосипів Син? Чи не знаємо Його батька й матір? Як же Він може казати тепер, що зійшов з Неба?» У відповідь Ісус мовив до них: «Облиште ремствувати поміж собою. Ніхто не може прийти до Мене, доки Отець, Який послав Мене, не приведе його. А Я поверну його до життя в останній день.

Вiд Iвана 6:22-44 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Наступного дня люди, які стояли на тому боці моря, побачили, що іншого човна, крім того одного, у який сіли Його учні, там не було і що Ісус не сідав зі Своїми учнями в човен, а Його учні відпливли самі (хоча з Тиверіади припливли інші човни близько до того місця, де вони їли хліб, після того як Господь віддав подяку). Тож коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, то й самі сіли в човни і припливли в Капернаум, шукаючи Ісуса. І, знайшовши Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти сюди прибув? Ісус сказав їм у відповідь: Істинно, істинно вам кажу: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що поїли хліба й наїлися. Здобувайте не ту їжу, що псується, а ту їжу, що залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його відзначив печаттю Бог Отець. Тоді вони сказали Йому: Що нам робити, щоб чинити діла Божі? Ісус сказав їм у відповідь: Ось діло Боже, щоб ви увірували в Того, Кого Він послав. Вони сказали Йому: А яке знамення Ти вчиниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш? Наші отці їли манну в пустелі, як написано: Хліб з неба дав їм їсти. Ісус же сказав їм: Істинно, істинно вам кажу: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Мій Отець дає вам істинний хліб з неба. Бо хлібом Божим є Той, що сходить з неба і дає життя світу. Тоді вони сказали Йому: Пане, давай нам завжди такий хліб. Ісус же сказав їм: Я — хліб життя: хто приходить до Мене, той ніколи не буде голодним, і хто вірує в Мене, той ніколи не буде спраглим. Але Я сказав вам, що ви хоч і бачили Мене, та не віруєте. Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене, і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть. Бо Я зійшов з неба не для того, щоб чинити Свою волю, а волю Того, Хто Мене послав. А воля Отця, що Мене послав, є така, щоб з усього, що Він дав Мені, Я нічого не втратив, але воскресив те в останній день. Воля Того, Хто Мене послав, є така, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав вічне життя; і Я воскрешу його в останній день. Тоді іудеї стали рéмствувати на Нього за те, що Він сказав: Я хліб, що зійшов з неба. І казали: Хіба це не Ісус, син Йосипа, батька і матір Якого ми знаємо? Як же Він каже: Я зійшов з неба? Ісус же сказав їм у відповідь: Не рéмствуйте між собою. Ніхто не може прийти до Мене, якщо не приверне його Отець, що Мене послав; і Я воскрешу його в останній день.

Вiд Iвана 6:22-44 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні. А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку. Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса. І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю? Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились. Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець. Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі? Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав. А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш? Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу. А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба. Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові. А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди! Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме. Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте. Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене. Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня. Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов. І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов? А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою! Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

Вiд Iвана 6:22-44 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Наступного дня юрба, яка перебувала на другому боці моря, побачила, що іншого човна там не було, крім [того] одного, [до якого ввійшли Його учні], і що Ісус не входив до човна зі Своїми учнями, а відпливли лише самі Його учні. Тим часом з Тиверіади припливли інші човни поблизу того місця, де їли хліб після того, як Господь віддав хвалу. Коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, вони самі посідали у човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса. Коли знайшли Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти прибув сюди? У відповідь Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситилися. Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець! Запитали в Нього: Що нам робити, аби чинити Божі діла? У відповідь Ісус їм сказав: Боже діло є те, щоб ви повірили в Того, Кого Він послав. Тоді сказали Йому: Яку ознаку Ти зробиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш? Наші батьки їли манну в пустелі, згідно з написаним: Хліб з неба дав їм їсти! А Ісус їм відказав: Знову й знову запевняю вас: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Мій Отець дає вам справжній хліб з неба, бо хлібом Божим є Той, Хто сходить з неба і дає світові життя. Тоді сказали Йому: Господи, давай нам завжди цей хліб! Сказав їм Ісус: Я — хліб життя! Хто приходить до Мене, — не буде голодувати, і хто вірить у Мене, — ніколи не буде спраглим. Але Я сказав вам, що ви хоч і побачили Мене, але не вірите. Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть, бо Я зійшов з неба виконувати не Мою волю, а волю Того, Хто Мене послав, — [Отця]. А воля Того, Хто Мене послав, — [Отця], — є та, аби все, що Він Мені дав, Я не втратив, але воскресив це останнього дня. Воля Мого Отця є та, щоб кожний, хто бачить Сина й вірить у Нього, мав вічне життя, — і Я воскрешу його останнього дня. Тож нарікали на Нього юдеї, бо Він сказав: Я — хліб, який зійшов з неба, — і казали: Хіба це не Ісус, син Йосифа, батька й матір Якого ми знаємо? Як же тепер [Він] каже: Я зійшов з неба? У відповідь Ісус сказав їм: Не ремствуйте між собою. Ніхто не може прийти до Мене, коли Отець, Який Мене послав, не притягне його, — і Я воскрешу його останнього дня.

Вiд Iвана 6:22-44 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Назавтра народ, стоячий по тім боцї моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками своїми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили, инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хлїб, як хвалу оддав Господь; побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса. І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда? Відказав їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились. Трудїть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічнє життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог. Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити дїла Божі? Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він. Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб видїли ми, та й вірували Тобі? що чиниш? Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти. Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий. Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, й життє дає сьвітові. Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей. Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи. Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте. Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть. Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене. Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нїчого, а воскресив його останнього дня. Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня. Миркали тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес; і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я? Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою. Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.