Вiд Iвана 17:6-19
Вiд Iвана 17:6-19 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Я показав, який Ти є тим людям, котрих Ти дав Мені від світу. Вони були Твоїми, але Ти дав їх Мені, і вони послухалися Твого слова. Зараз же вони знають, що усе, що Ти дав Мені, йде від Тебе. Я дав їм вчення, що Ти дарував Мені, і вони прийняли його. Вони зрозуміли істинно, що Я прийшов від Тебе й повірили, що Ти послав Мене. І Я молюся за них. Я не молюся за всіх людей, а лише за тих, кого Ти дав Мені, бо вони — Твої. Все, що Моє — Твоє, а Твоє — Моє, і Я прославився через них. Я йду до Тебе. Я вже не належу цьому світові, а вони залишаються в ньому. Отче Святий, збережи їх в ім’я Твоє, Яке Ти дав Мені, щоб вони були єдиними — так, як Ми єдині. Коли Я був з ними, то оберігав їх ім’ям Твоїм, яке Ти дав Мені. Я захищав їх, і жоден із них не загинув, крім одного, котрий приречений був на загибель. Усе це збулося, як і було сказано у Святому Писанні. Тепер Я йду до Тебе, але молитву цю промовляю тут, поки перебуваю в цьому світі, щоб цим людям передалася радість Моя, і щоб мали вони радість досконалу. Я приніс їм слово Твоє, та люди зненавиділи їх, бо вони не належать цьому світові, як і Я не належу йому. Я не молюся за те, щоб Ти забрав їх зі світу. Я молюся за те, щоб Ти вберіг їх від лиха. Вони не належать світові цьому, як і Я йому не належу. Приготуй їх на служіння Тобі через служіння істині. Вчення Твоє — істина. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. Я віддаю Себе Тобі на служіння від їхнього імені, щоб і вони могли повністю присвятити себе служінню Тобі.
Вiд Iвана 17:6-19 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Я відкрив Твоє ім’я людям, яких Ти дав Мені зі світу. Вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони дотрималися Твого слова. Тепер вони знають, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе; бо слова, які Ти дав Мені, Я дав їм, і вони прийняли їх і дійсно пізнали, що Я вийшов від Тебе, і увірували, що Ти Мене послав. Я за них прошу: не за світ прошу, а за тих, кого Ти дав Мені, бо вони Твої; і все Моє — Твоє, і Твоє — Моє; і Я прославився в них. Я вже не у світі, а вони у світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, збережи у Своє ім’я тих, кого Ти дав Мені, щоб вони були одним, як і Ми. Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх у Твоє ім’я; тих, кого Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина загибелі, щоб збулося Писання. А тепер Я іду до Тебе, а це кажу у світі, щоб вони мали в собі Мою повну радість. Я дав їм Твоє слово, і світ зненавидів їх, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не прошу, щоб Ти забрав їх зі світу, а щоб зберіг їх від зла. Вони не від світу, як і Я не від світу. Освяти їх Своєю істиною: Твоє слово є істина. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. І за них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною.
Вiд Iвана 17:6-19 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Я Ім’я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить, бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене. Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них. І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім’я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання. Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу. Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. Не від світу вони, як і Я не від світу. Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда. Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
Вiд Iвана 17:6-19 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово. Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. Адже слова, які Ти Мені дав, Я передав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав. Я за них благаю, — не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них. Я більше не є у світі, а вони у світі; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми. Коли Я був з ними [у світі], Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали повноту Моєї радості. Я дав їм Твоє Слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не благаю, щоб Ти забрав їх від світу, але щоби зберіг їх від злого. Вони не від світу, як і Я не від світу. Освяти їх істиною [Своєю]! Твоє Слово — то істина. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. За них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною.
Вiд Iвана 17:6-19 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони. Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе. Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав. Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої. І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них. І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми. Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось. Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі. Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидїв їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта. Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла. Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта. Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда. Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт. І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.