Вiд Iвана 16:20-33
Вiд Iвана 16:20-33 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Істинно кажу вам: будете стогнати й голосити, а світ радітиме; сумуватимете, та смуток ваш обернеться радістю. Коли жінка народжує дитину, то терпить муки, бо прийшов її час, а як народить, то забуває про всі страждання, бо сповнена радістю, що людина прийшла у світ. Тож і ви засмучені зараз. Та Я знову побачу вас, і ви будете мати радість, і ніхто не зможе позбавити вас її. І не питатимете ви в той день у Мене нічого. Істинно кажу вам: хоча б що ви попросили в Отця в Моє ім’я, Він усе вам дасть. Та досі ви не просили ще нічого в Моє ім’я. Тож просіть, і все одержите, щоби радістю сповнилися серця ваші». «Про все це Я розповідав вам притчами, щоб не відкривати істинне значення слів Моїх. Та прийде час, коли Я вже не говоритиму притчами, а просто повідаю вам про Отця. Того дня ви зможете просити в Моє ім’я, і Я вже не кажу, що проситиму за вас Отця. Бо Сам Отець вас любить за те, що ви любите Мене. Він любить вас за те, що ви повірили, що Я прийшов від Бога. Так, Я прийшов у цей світ від Отця, а зараз залишаю вас і повертаюся до Нього». І учні сказали Йому: «Ось зараз Ти говориш чітко й відверто і не розповідаєш притчами. Тепер ми знаємо, що Тобі все відомо, і навіть не маєш потреби, щоб Тебе хтось питав. І тому ми віримо, що Ти прийшов від Бога». І сказав Ісус: «То тепер ви вірите? Послухайте! Надходить час, і він уже прийшов, коли ви всі розійдетеся. Кожен повернеться до своєї домівки, а Мене залишите. Та Я не самотній, бо Отець Мій зі Мною. Розповів Я вам про все для того, щоб ви мали через Мене мир та спокій. У цьому світі ви страждатимете, та будьте мужні! Я переміг світ!»
Вiд Iвана 16:20-33 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Істинно, істинно вам кажу: ви заплачете й заридаєте, а світ зрадіє; ви засумуєте, але ваш сум обернеться на радість. Жінка, коли народжує, має сум, бо прийшов її час; а коли народить дитину, то вже не пам’ятає скорботи від радості, що на світ народилась людина. Так і ви тепер маєте сум; та Я знову побачу вас, і ваше серце зрадіє, і вашої радості ніхто не забере у вас. У той день ви ні про що не спитаєте Мене. Істинно, істинно вам кажу: що тільки попросите в Отця в Моє ім’я, Він дасть вам. Досі ви нічого не просили в Моє ім’я; просіть, і отримаєте, щоб ваша радість була повна. Це Я говорив вам притчами, та настає час, коли вже не буду говорити вам притчами, а звіщу вам про Отця прямо. У той день ви попросите в Моє ім’я, і Я не кажу, що проситиму Отця за вас; бо Сам Отець любить вас, тому що ви полюбили Мене і увірували, що Я вийшов від Бога. Я вийшов від Отця і прийшов у світ, а тепер залишаю світ і йду до Отця. Його учні кажуть Йому: Ось тепер Ти говориш прямо і не розказуєш ніякої притчі. Тепер ми бачимо, що Ти все знаєш і не маєш потреби, щоб хтось питав Тебе; тому віруємо, що Ти вийшов від Бога. Ісус відповів їм: Тепер віруєте? Ось настає час, і вже настав, що ви розбіжитеся кожен до себе і залишите Мене одного; але Я не один, бо зі Мною Отець. Це Я сказав вам для того, щоб ви мали в Мені мир. У світі ви будете мати скорботу, але мужайтесь: Я переміг світ.
Вiд Iвана 16:20-33 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість! Журиться жінка, що родить, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам’ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ... Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме! Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам. Не просили ви досі нічого в Ім’я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість. Оце все Я в притчах до вас говорив. Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас промовляти, але явно звіщу про Отця вам. Того дня ви проситимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу, що вблагаю Отця Я за вас, бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога. Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця. Його учні відказують: Ось тепер Ти говориш відкрито, і жадної притчі не кажеш. Тепер відаємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога! Ісус їм відповів: Тепер віруєте? Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитесь кожен у власне своє, а Мене ви Самого покинете... Та не Сам Я, бо зо Мною Отець! Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!
Вiд Iвана 16:20-33 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Знову й знову запевняю вас, що ви будете плакати й ридати, а світ буде радіти; ви будете сумувати, але ваш смуток на радість зміниться. Жінка, коли родить, терпить муки, бо прийшов її час. Коли ж народить дитину, то вже не пам’ятає страждань через радість, що народилася людина на світ. Тож і ви нині маєте смуток, та Я знову побачу вас, і зрадіє ваше серце, і вашої радості вже ніхто не забере від вас. І того дня Мене не проситимете нічого. Знову й знову запевняю вас: чого тільки попросите від Отця в Моє Ім’я, — дасть вам. Дотепер в Моє Ім’я ви не просили нічого. Просіть — і отримаєте, щоб ваша радість була повна. Це Я в притчах сказав вам; надходить година, коли більше в притчах не говоритиму вам, але відкрито сповіщу вам про Отця. Того дня попросите в Моє Ім’я, — і не кажу вам, що проситиму Отця за вас, бо Сам Отець любить вас, — адже ви Мене полюбили й повірили, що Я вийшов від Бога. Я вийшов від Отця і прийшов у світ; знову залишаю світ і йду до Отця! Кажуть [Йому] Його учні: Ось нині відкрито говориш і жодної притчі не розказуєш. Тепер бачимо, що знаєш усе і не потребуєш, щоби хтось Тебе запитував. Тому віримо, що Ти вийшов від Бога. Ісус відповів їм: Тепер вірите? Ось надходить година, і [вже] настала, що розбіжитеся кожний до свого, а Мене Самого залишите. Та Я не Сам, бо зі Мною Отець. Це Я сказав вам, щоб у Мені ви мали мир. У світі зазнаєте страждання, але будьте відважні: Я переміг світ!
Вiд Iвана 16:20-33 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Істино, істино глаголю вам: Що плакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся. Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт. І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших нїхто не візьме од вас. І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отця імям моїм, дасть вам. Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просїть, то й приймете, щоб радість ваша була повна. Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам. Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас. Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов. Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця. Кажуть Йому ученики Його: Оттепер явно глаголеш, і приповісти нїякої не кажеш. Тепер знаємо, що знаєш усе, і не треба, щоб хто питав Тебе. По сьому віруємо, що від Бога вийшов єси. Відказав їм Ісус: Тепер віруєте? Ось прийде час, і нинї прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною. Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.