Авакум 3:13-19
Авакум 3:13-19 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села. Ти пробив його списами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити; вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого. Ти кіньми Своїми по морю топтав, по водній великій громаді. Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати. Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого! Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.
Авакум 3:13-19 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Виходиш Ти, аби народ Свій врятувати, та привести до перемоги царя, обранця Свого. Винищив Ти вождів кожного з нечестивих народів: з найменшого, до найважливішого. Села Ти використав ціпок Мойсея, щоб зупинити ворожі армії. Ті воїни, мов буря, кинулись, щоб нас розвіяти. Вони гадали, що нас так легко подолати, як крадькома пограбувати бідняка. Але провів Ти через море коней Своїх, скаламутивши глибокі води. Почув я це, і затрусилося усе в мені, та голосно присвиснув я. Гниття в мої кістки ввійшло, і ноги затрусились піді мною. Терпляче я чекатиму на день нещастя, що прийде на народ, який-но нападе на нас. Хай навіть смоковниця більше не цвіте, нехай лоза ні грона не приносить. Хай навіть висохнуть плоди олив, нехай не вродить більше хлібна нива, кошари опустіють, і ні худобини не буде у хліву, та навіть і тоді радів би з того, що Господь зробив. Я святкував би Бога, бо Він — Спаситель мій. Господь, Володар мій, мене могутнім робить, Він робить мої ноги, мов у оленя, прудкими, коли мене Він в небезпеку проводжає.
Авакум 3:13-19 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Ти вийшов на спасіння Твого народу, щоб спасти Твоїх помазаників. Ти кинув смерть на голови беззаконних, Ти підняв кайдани на їхні шиї. (Музична пауза). Ти в жаху відрубав голови сильних, вони в ньому захитаються. Вони відкриють свої вуздечки, вони, як бідний, що потай їсть. І Ти навів на море Твоїх коней, що колотять велику воду. Я спостерігав, і моє нутро злякалося голосу молитви моїх губ, і тремтіння ввійшло в мої кості, а піді мною затривожився мій стан. Я спочину в дні скорботи, щоб піти до народу мого поселення. Тому що смоківниця не принесе плоду, і не буде врожаю у винограднику; введе в оману витвір оливкового дерева, і рівнини не зродять їжі; не стало овець через брак поживи й не буде волів при яслах, а я веселитимуся в Господі, радітиму в Бозі, моєму Спасителеві. Господь Бог — моя сила, і Він поставить мої ноги на завершення. На високе Він мене підняв, щоб я переміг Його піснею.
Авакум 3:13-19 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Ти виступив на рятунок твого народу, на підмогу помазанникові твойму. Ти сокрушив голову безбожного роду; обнажив його від підошви до верху. Ти пробив його ж списами голови гетьманів його, коли вони примчались бурею, щоб мене розбити, й радувались, як той, що надїється, бідолаху в тайному місцї пожерти. Ти ж, мов би кіньми своїми, прочинив нам дорогу через море, через безодню вод великих. Почувши-згадавши про се, затрусилось внутро в менї; на вість про се задріжали губи в мене; біль дійшов аж до костей моїх, і захиталось місце підо мною; та менї треба бути спокійним в день нужди, коли наступить на мій нарід грабіжник його. Та хоч би не цьвіла фиґовина, не родив виноградник, і оливина завяла; хоч би нива не дала хлїба, не стало овець в кошарі а товару в стайнях, - То я й тодї буду веселий в Господї, й радуватись буду Богом спасення мого. Бо Господь Бог - моя сила, він дасть менї сугакові ноги й виведе мене на високі гори.