2-а Самуїлова 7:1-19
2-а Самуїлова 7:1-19 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Після того, як цар поселився в своєму палаці й Господь дав йому відпочити від ворогів, які обсіли його, він сказав пророку Натану: «Поглянь, я живу в прекрасному палаці, збудованому з кедру, а ковчег Господній зберігається в наметі». Натан відповів цареві: «Роби, як тобі підказує серце, бо з тобою Господь». Тієї ж самої ночі Натан почув слово Господнє: «Піди й скажи Моєму слузі Давиду про те, що наказує Господь: „Це не ти маєш будувати Мені оселю. Я ще не жив у домі від того дня, як вивів ізраїльтян з Єгипту і по сьогодні. Я переходив з місця на місце, і жив у наметі. І хоч би де ходив Я з ізраїльтянами, хіба ж Я сказав комусь із правителів, яким Я заповідав вести Мій народ ізраїльський: „Чому ви не збудували Мені оселю із кедру?” Тепер скажи Моєму слузі Давиду про те, що наказує Господь Бог Всемогутній: „Я забрав тебе з пасовиська, де ти ходив за отарою, щоб ти правив Моїм народом ізраїльським. Я був з тобою скрізь, хоч де б ти ходив.: Я знищував усіх ворогів на твоєму шляху. Тепер Я звеличу твоє ім’я серед інших імен славетних людей на землі. Я призначу місце для Мого народу ізраїльського й поселю його там, і житимуть там люди, і ніхто їх більше не турбуватиме. Нечестивці не будуть більше гнобити їх, як раніше, з того часу, коли Я призначив суддів над ізраїльським народом. І Я дам тобі відпочити від усіх ворогів. Господь каже тобі, що Господь зведе дім для тебе. Коли прийде твій смертний час і ти підеш на спочинок до пращурів своїх, Я призначу після тебе одного з синів твоїх, насіння твоєї плоті, і встановлю його царство. Він і зведе Мені оселю, а Я навіки встановлю престол його царства. Я стану його Батьком, а він буде Мені сином. Коли він робитиме помилки, Я каратиму його людською різкою, його дубаситимуть люди ціпками. Але Я ніколи не відступлюся від Своєї прихильності до нього так, як відступився Я від Саула, якого Я перед тобою усунув. Твій дім, твоє царство переживуть віки переді Мною, твій престол буде довічним”». Отож Натан передав Давидові слово в слово все одкровення. Тоді цар Давид зайшов, сів перед Господом і мовив: «Хто я такий Тобі, мій Володарю, Господи? Чому Ти зробив мене й мій дім таким важливим? Невже цього недостатньо було, на Твій погляд, володарю мій, Господи, що Ти вважав за потрібне поговорити щодо майбутнього для дому Твого слуги. Невже Ти завжди так з людьми говориш, о Господи, Володарю мій?
2-а Самуїлова 7:1-19 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Господь дав йому відпочинути від усіх ворогів його навколо, то цар сказав до пророка Натана: Подивися, я сиджу в кедровому домі, а Божий ковчег знаходиться під завісою! І сказав Натан до царя: Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Господь з тобою. І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Натана, кажучи: Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробування? Бо Я не пробував у домі від дня виведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі. Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими синами, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племен, якому наказав Я пасти народа Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудували ви Мені кедрового дому? А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем. І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і вигубив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім’я, як ім’я великих на землі. І встановив Я місце для народу Мого, для Ізраїля, і він пробуватиме на своєму місці, і не буде вже непокоєний, і кривдники не будуть більше гнобити його, як перед тим. А від того дня, як Я настановив суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об’являє тобі, що Господь побудує тобі дім. Коли виповняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поставлю по тобі насіння твоє, що вийде з утроби твоєї, і зміцню його царство. Він збудує дім для Ймення Мого, а Я зміцню престола його царства навіки. Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скривить дорогу свою, то Я покараю його людською палицею та поразами людських синів. Та милість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою. І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій буде міцно стояти аж навіки! Як усі ці слова, як усе це видіння, так говорив Натан до Давида. Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: Хто я, Господи Боже, і що мій дім, що Ти привів мене аж сюди? Та й це ще було мале в очах Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за законом людським, Господи Боже!
2-а Самуїлова 7:1-19 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І сталося, коли цар оселився у своєму домі, Господь дав йому спадок довкола від усіх його навколишніх ворогів. І промовив цар до пророка Натана: Ось я живу в кедровому домі, а Божий ковчег перебуває посеред намету. А Натан відповів цареві: Іди і чини все, що тільки у твоєму серці, бо Господь з тобою! І сталося в ту ніч, що до Натана було Господнє слово, яке свідчило: Іди і промов до мого раба Давида: Так говорить Господь: Ти не збудуєш Мені дім, щоб Я проживав, бо Я не перебував у домі від того дня, коли Я вивів ізраїльських синів з Єгипту, аж до цього дня, і Я був у походах у житлах і в наметах. Усюди, де Я подорожував посеред усього Ізраїля, хіба, Я будь-коли запитав хоча б одне з племен Ізраїля, якому Я заповів пасти Мій народ Ізраїля, кажучи: Як же це, що ви Мені не збудували кедрового дому? Тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так говорить Господь Вседержитель! Я взяв тебе від отар овець, щоб ти був проводирем над Моїм народом, над Ізраїлем, і Я був з тобою в усьому, куди ти ходив, і Я вигубив усіх твоїх ворогів з-перед тебе, і Я зробив тебе славним, як ім’я великих на землі. Тож установлю місце Моєму народові Ізраїлю, та його насаджу, і поселяться в себе та більше не журитимуться, а неправедний син не продовжуватиме погорджувати ним, як спочатку, від днів, в які Я настановив суддів над Моїм народом — Ізраїлем. І дам тобі відпочинок від усіх твоїх ворогів, і Господь сповістить тобі, що збудуєш Йому дім. І буде, коли сповняться твої дні, і ти заснеш зі своїми батьками, то Я підніму твоє потомство після тебе, яке буде з твого лона, і приготую його царство. Він збудує Мені дім для Мого Імені, а Я піднесу його престол навіки. Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина. І якщо він учинить провину, то звинувачу його палицею мужів і пасами людських синів, та Мого милосердя не відніму від нього, як Я відняв від тих, яких усунув з-перед Себе. І його дім, і його царство буде міцним навіки переді Мною, і його престол буде поставлений навіки. Згідно з усіма цими словами і з усім цим видінням, — так сказав Натан Давидові. І цар Давид увійшов, і постав перед Господом, і сказав: Хто я, Господи, мій Господи, і який мій дім, що Ти мене аж так полюбив, і я був дуже малим перед Тобою, Господи, мій Господи, а Ти заговорив про дім твого раба далеко наперед. Такий закон людини, Господи, мій Господи!
2-а Самуїлова 7:1-19 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Одного разу, як царь жив у своїй палатї, а Господь дарував йому впокій перед усїма ворогами його, Промовив царь до пророка Натана: Оце я живу в кедровій палатї, а скриня Господня находиться за наметовими полотнами! І відказав Натан цареві: Все, що маєш на серцї, чини, бо з тобою Господь. Але тієї самої ночі було слово Господнє до Натана: Ійди, скажи рабові мойму Давидові: Так говорить Господь: Чи тобі ж та будувати менї дім на пробуток? Адже ж я не пробував в домі з того часу, як вивів синів Ізрайлевих із Египту та й по сей день, а ходив у наметї й скринї! Чи промовив же я хоч слово, блукаючи з Ізраїлем кругом, которому з поколїнь, що його призначував пасти мій нарід, Ізраїля: Чому не збудуєте менї кедрової палати? Оце ж скажи слузї мойму Давидові: Так говорить Господь Саваот: Покликав я тебе з овечого пасовища, щоб ти був князем над моїм народом Ізраїлем, І був з тобою всюди, куди нї обертавсь єси, й повикоренював поперед тебе всїх ворогів твоїх, і вчинив імя твоє великим, рівне іменням найбільших на землї, І вкажу я народові мойму Ізраїлеві місце й насаджу його там, і буде супокійно жити на свойму місцї, й не буде вже більш тревожитись, і безбожні люде не тїснити муть його більш, так як уперед, З того часу, як поставив я суддї над моїм народом Ізраїлем; і пошлю тобі впокій перед усїма ворогами твоїми. І Господь звіщає отсе тобі, що Господь збудує тобі дом. А як сповниться твій час, і ти спочнеш з отцями твоїми, то я призначу потомство твоє по тобі, що вийде з тїла твого, наслїдником твоїм, і вчиню довговічним царство його. В ін збудує дом іменнї мойму, й я впотужню царський престол його на віки. Я буду йому отцем, а він буде менї сином, а коли він провинить, покараю його людською лозиною й людськими карами; Милостї ж моєї не відійму від нього, як відняв я від Саула, що його відкинув перед очима твоїми. І буде непорушний дом твій й царство твоє передо мною во віки, й престол твій стояти ме віками. Всї отсї слова й все те видиво переказав Натан Давидові. І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти мене так звеличив? І то ще мало видалось в очах твоїх, Господи, Боже мій; ти ще й на дальші часи простер обітницї твої на дом раба твого. Се вже по людському, Господи мій, Господи!