1-а Самуїлова 6:1-13
1-а Самуїлова 6:1-13 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І був Божий ковчег у филистимській землі сім місяців. І покликали филистимляни жерців та ворожбитів, говорячи: Що робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на його місце? А ті сказали: Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його порожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, тоді будете вилікувані, і ви пізнаєте, чому не відступає Його рука від вас. І ті спитали: Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо Йому? А ті відказали: За числом филистимських володарів п’ять золотих болячок та п’ять золотих мишей. Бо одна пораза для всіх вас та для ваших володарів. І зробіть подоби ваших болячок та подоби ваших мишей, що вигублюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, може Він полегчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого краю. І чого ви будете робити запеклими свої серця, як робили запеклим серце своє Єгипет та фараон? Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли? А тепер візьміть, і зробіть одного нового воза, і візьміть дві дійні корові, що на них не накладалося ярма, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому. І візьмете Господнього ковчега, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесете Йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку її. І відпустите його, і він піде. І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам. І зробили ті люди так. І взяли вони дві дійні корові, і запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома. І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скриню, і золоті миші, і подоби їхніх болячок. І корови пішли просто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони однією битою дорогою та все ревли, і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч. А филистимські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу. А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І звели вони очі свої та й побачили ковчега, і зраділи, що побачили!
1-а Самуїлова 6:1-13 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Після семи місяців перебування ковчега Господнього на землях филистимлян, вони скликали священиків та чаклунів і запитали: «Що нам робити з Господнім ковчегом? Розкажіть нам, як його повернути на своє місце?» Ті відповіли: «Якщо будете відправляти ковчег Бога Ізраїлю, не відсилайте його порожнім, а неодмінно пошліть ще й жертви спокути, і тоді зцілитеся». Филистимляни спитали: «Яку жертву на спокуту слід Йому послати?» Священики й провидці відповіли: «П’ять золотих пухлин та п’ять золотих пацюків, за кількістю филистимських правителів, бо на вас і ваших поводирів напала одна й та сама болячка. Зробіть із золота подоби ваших пухлин та пацюків, що спустошують край, і вшануйте Бога Ізраїлю. Може, Він і зніме Свою руку з вас, ваших богів, та вашої землі. Навіщо вам черствіти серцями, як зачерствіли серцями єгиптяни й фараони? Коли Він був з ними, хіба вони не відпустили ізраїльтян, щоб ті могли піти своєї дорогою? Тепер змайструйте новий віз, візьміть двох дійних корів, які не ходили під ярмом, запряжіть тих корів, а телят їхніх заберіть геть від них додому. Візьміть Господній ковчег і поставте його на віз, а поряд із ним поставте скриньку, в яку покладете вироби з золота, що їх посилаєте як пожертву за провини ваші. Штовхніть віз, і нехай він котиться своїм шляхом. Але стежте за ним. Якщо він дійде до своїх земель, до Бет-Шемеша, значить, Господь зробив нам таке велике лихо. А якщо ні, тоді ми вже знатимемо, що то не Його рука нас вразила, а що то сталося випадково». Так люди і зробили. Вони взяли двох дійних корів, запрягли їх у віз, а телят їхніх тримали вдома. Тоді поставили ковчег Господній, скриньку з золотими пацюками й виливками пухлин на віз. Корови рушили просто до Бет-Шемеша, не звертаючи зі шляху ні праворуч, ні ліворуч та мукаючи весь час. Филистимські правителі супроводжували їх аж до кордону Бет-Шемеша. Якраз на той час люди Бет-Шемеша жали пшеницю в долині. Коли вони помітили ковчег, то дуже зраділи, що побачили його.
1-а Самуїлова 6:1-13 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І був Божий ковчег у филистимській землі сім місяців. І покликали филистимляни жерців та ворожбитів, говорячи: Що робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на його місце? А ті сказали: Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його порожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, тоді будете вилікувані, і ви пізнаєте, чому не відступає Його рука від вас. І ті спитали: Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо Йому? А ті відказали: За числом филистимських володарів п’ять золотих болячок та п’ять золотих мишей. Бо одна пораза для всіх вас та для ваших володарів. І зробіть подоби ваших болячок та подоби ваших мишей, що вигублюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, може Він полегчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого краю. І чого ви будете робити запеклими свої серця, як робили запеклим серце своє Єгипет та фараон? Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли? А тепер візьміть, і зробіть одного нового воза, і візьміть дві дійні корові, що на них не накладалося ярма, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому. І візьмете Господнього ковчега, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесете Йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку її. І відпустите його, і він піде. І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам. І зробили ті люди так. І взяли вони дві дійні корові, і запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома. І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скриню, і золоті миші, і подоби їхніх болячок. І корови пішли просто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони однією битою дорогою та все ревли, і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч. А филистимські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу. А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І звели вони очі свої та й побачили ковчега, і зраділи, що побачили!
1-а Самуїлова 6:1-13 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І ковчег перебував на полі филистимців сім місяців, і їхня земля закишіла мишами. Тож филистимці скликають жерців, ворожбитів і своїх чародіїв, запитуючи: Що зробимо з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на своє місце? А вони сказали: Якщо ви відсилаєте ковчег завіту Господа, Бога Ізраїля, не відсилайте його порожнім, але обов’язково віддайте Йому за муки, і тоді вилікуєтесь, і надолужиться за вас. Хіба не таким чином Його рука відійде від вас? А ті запитують: Що віддамо Йому за муки? Вони ж сказали: За числом сатрапів филистимців — п’ять золотих сидінь, бо провина у вас, ваших князях і в народі, і золоті миші на подобу ваших мишей, які знищили землю. І віддасте славу Господу, щоб облегшив Свою руку над вами, над вашими богами і над вашою землею. Навіщо ж важкими робите ваші серця, так, як важким учинив єгиптянин і фараон своє серце? Хіба не відіслали їх, коли наглумився з них, і вони пішли? Тепер візьміть і зробіть новий віз, і дві корови, які перший раз народили, та заберіть у них телят. Корови запряжіть у віз, а телят відведіть до хати позаду них. І візьміть ковчег, покладіть його на воза та віддайте Йому золотий посуд за муки, покладіть у скрині з його боку, відпустите його і відішлете його, і відійде. І побачите, якщо він попрямує до Ветсамуса, дорогою своїх околиць, то Він учинив нам це велике зло, якщо ж ні, то пізнаємо, що не Його рука торкається нас, але з нами трапилася ця випадковість. І филистимці вчинили так, і взяли дві корови, які перший раз народили, запрягли їх у вози, а їхніх телят замкнули в хаті. На віз вони поклали ковчег, скриню і золотих мишей. І корови попрямували в дорозі дорогою Ветсамуса, одною стежкою пішли, трудилися і не звертали ні вправо, ні вліво, а сатрапи филистимців ішли за ним аж до границь Ветсамуса. А ті, які у Ветсамусі, жали в долині жнива пшениці. І, піднявши свої очі, побачили Господній ковчег і зраділи через зустріч з ним.
1-а Самуїлова 6:1-13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І перебула так скриня Господня у Филистійському займищі сїм місяців (і наповнилась земля їх мишами). Тодї поскликали Филистії жерців та ворожбитів та й промовили: Що нам чинити з ковчегом Господнїм? Навчіте нас, яким робом вернути нам його на його місце. І відказали ті: Коли хочете відослати скриню Ізрайлевого Бога, так нехай не вертається впорожнї, а дайте їй те, що повинні у жертву за гріх; тодї одужаєте й знати мете, чому рука його не відступає од вас. А ті сказали: Що ж то за спокутню жертву маємо принести йому? Вони відказують: Поглядом на лїчбу князїв Филистійських - пять золотих ґуль і пять золотих мишей, бо кара одна мучить вас, як і ваших князїв. Оце ж зробіть подобини ваших ґуль і подобини ваших мишей, що пустошять землю, та й ушануйте Бога Ізрайлевого; може він тодї не вагонїте ме рукою своєю на вас і над вашими богами і над вашою землею. Про що вам показувати себе запеклими, як показали себе запеклими Египтїї та Фараон? Адже ж, як він покарав їх, то вони таки відпустили їх? Оце ж возьміть та й зробіть новий віз, і возьміть дві дійні корови, що не ходили ще в ярмі, позапрягайте корови до воза, а телята їх вернїте від них додому; Тодї возьміте скриню Господню та й поставте на віз; золоті ж ті річи, що зробите яко покутну жертву, положіть в прискринок з боку її, та й нехай собі йде; А вважайте: коли вона простувати ме 'д своїй границї на Бетсаміс, так се певно він зробив нам сю велику халепу; коли ж нї, так знати мемо, що не його рука побила нас, а сталось воно случаєм. Так і зробили люде; узяли дві дійні корови та й запрягли в воза, телята ж їх задержали дома. І поставили скриню Господню на возї і ящик з золотими мишми й подобинами своїх ґуль. Корови ж побігли просто дорогою на Бетсаміс; вони йшли все одним шляхом, ревучи, але не звертали нї праворуч нї лїворуч. Князї ж Филистійські йшли за ними аж до Бетсаміського займища. Бетсаміські ж люде жали саме пшеницю в долинї, а споглянувши, побачили ковчега, і зрадїли, що його узріли.