Матвія 11:20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30

Тоді Ісус почав докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, бо вони не покаялись

«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися в мішковині та попелі.

Проте кажу вам: Тиру та Сидону легше буде в день суду, ніж вам.

І ти, Капернауме, чи будеш піднесений до неба? Ні, ти до пекла зійдеш! Коли б у Содомі сталися чудеса, які сталися в тебе, він залишився б донині.

Проте кажу вам: землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі».

У той час Ісус промовив у відповідь: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям.

Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.

Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає Сина, окрім Отця, і ніхто не знає Отця, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити.

Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас.

Візьміть на себе Моє ярмо й навчіться від Мене, бо Я лагідний та покірний серцем, і знайдете спокій вашим душам.

Бо ярмо Моє добре і тягар Мій легкий».