Луки 14:25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35

Разом з Ісусом ішло багато людей, та Він, обернувшись, промовив до них

«Якщо хтось приходить до Мене й не зненавидить свого батька та матері, дружини, дітей, братів та сестер, і навіть свого життя, не може бути Моїм учнем.

Хто не несе хреста свого й не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учнем.

Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде та не порахує всіх витрат, чи має він чим закінчити.

Щоб, коли покладе основу та не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього

кажучи: „Цей чоловік почав будувати, але не зміг закінчити!“

Або який цар, збираючись на війну проти іншого царя, не сяде та не роздумає, чи зможе з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?

Якщо ні, то поки той ще далеко, надішле послів до нього просити про мир.

Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем.

Сіль – добра річ, але якщо й сіль втратить солоність, то чим повернути її смак?

Вона вже не придатна ні для землі, ні для добрива, її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»