Бажаю, брати, щоб ви знали, що мої обставини насправді послужили поширенню Євангелія,
так що мої кайдани у Христі стали відомими в усьому преторії і всім іншим
і багато братів у Господі, набравшись упевненості через мої кайдани, почали з більшою сміливістю безстрашно говорити слово.
Деякі, правда, проповідують Христа із заздрості й суперництва, а інші — з доброї волі.
Одні проповідують Христа з суперництва, нещиро, думаючи додати скорботи до моїх кайданів,
а інші — з любові, знаючи, що я поставлений на захист Євангелія.
Ну то й що? Зате всяким способом, чи то удавано, чи щиро, Христос проповідується, і цьому я радію, та й буду радіти.
Бо знаю, що це послужить моєму спасінню, завдяки вашій молитві й підтримці Духа Ісуса Христа,
згідно з моїм ревним очікуванням і надією, що я ні в чому не буду осоромлений, але при всій моїй сміливості, як завжди, так і тепер, Христос звеличиться в моєму тілі чи то життям, чи то смертю.
Бо для мене життя — це Христос, а смерть — це надбання.
Якщо ж життя в плоті приносить плід моєму ділу, то не знаю, що вибрати;
вабить мене і те, і інше: маю бажання відійти й бути з Христом, бо це значно краще,
а залишатися в плоті — потрібніше для вас.
Маючи таку впевненість, я знаю, що залишусь і пробуватиму з усіма вами для вашого зростання й радості у вірі,
щоб ваша похвальба у Христі Ісусі примножилася через мене, коли я знову прийду до вас.