Тоді фарисеї пішли й змовилися, щоб зловити Його на слові.
І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, і ті кажуть: Учителю, ми знаємо, що Ти правдивий, і навчаєш шляху Божому по правді, і ні на кого не зважаєш, бо не дивишся на особу людини.
Тож скажи нам, як Ти вважаєш: можна платити податок кесарю чи ні?
Та Ісус, зрозумівши їхнє лукавство, сказав: Що ви спокушаєте Мене, лицеміри?
Покажіть Мені монету, якою платять податок. І вони принесли Йому динарій.
Він каже їм: Чиє це зображення й напис?
Вони кажуть Йому: Кесаря. Тоді Він каже їм: Тож віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богу.
Почувши це, вони здивувались і, залишивши Його, пішли.
У той день підійшли до Нього садукеї, які кажуть, що нема воскресіння, і запитали Його:
Учителю, Мойсей сказав: Якщо хтось помре бездітним, то його брат хай одружиться на його дружині і дасть потомство своєму брату.
Було в нас семеро братів. Перший, одружившись, помер і, не маючи потомства, залишив дружину своєму брату.
Так само й другий, і третій, аж до сьомого.
А після всіх померла й жінка.
Тож при воскресінні дружиною котрого з семи вона буде? Адже всі її мали.
Ісус сказав їм у відповідь: Помиляєтесь, не знаючи ні Писання, ні сили Божої.
Бо при воскресінні ні женяться, ні виходять заміж, а перебувають як ангели Божі на небі.
А стосовно воскресіння мертвих, хіба ви не читали сказаного вам Богом:
Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова? Бог не є Богом мертвих, а живих.
Почувши це, народ був вражений Його вченням.
А фарисеї, почувши, що Він змусив садукеїв замовчати, зібралися разом,
і один з них, законник, спокушаючи Його, запитав:
Учителю, яка заповідь у Законі найбільша?
Ісус сказав йому: «Люби Господа, свого Бога, усім своїм серцем, і всією своєю душею, і всім своїм розумом».
Це найперша й найбільша заповідь.
А друга, подібна до неї, — «Люби свого ближнього, як самого себе».
На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки.
Поки фарисеї були зібрані, Ісус запитав їх:
Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони кажуть Йому: Давида.
Він каже їм: Як тоді Давид Духом називає Його Господом, кажучи:
Сказав Господь моєму Господу: Сиди праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів підніжком для Твоїх ніг?
Отже, якщо Давид називає Його Господом, то як Він може бути його сином?
І ніхто не міг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто вже не наважувався питати Його.
Біблія
Біблія для діточок
