Осії 2:14-20

Тому Я заманю її, заведу в пустелю і там говоритиму до її серця. Розіб’ю там для неї виноградники, і стане долина Ахор дверима надії. І вона відповість Мені там, як відповідала, коли була молода, коли виходила з землі Єгипетської». Господь говорить: «Того дня ти зватимеш мене: „Мій чоловік”, — і більше не зватимеш мене „Володар мій”. Я зітру з уст їхніх імена ваалів, і ніколи більше не згадають їхнього імені. Укладу Я тоді Угоду для них з дикими звірями й небесними птахами, і з плазунами земними. Я лук і меч, і зброю знищу, зітру їх з лиця землі. Так Я зроблю, щоб вони лежали в мирі. Навічно Я тебе візьму за Себе, згідно з праведністю й справедливістю, у відданості й милосерді. І візьму Я тебе за себе з вірністю, і ти істинно пізнаєш Господа».

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Осії 2:14-20