Пам’ятайте наставників своїх, які навчили вас Слову Божому. Зважайте на те, як жили і померли вони, та наслідуйте віру їхню. Ісус Христос — незмінний вчора, сьогодні й завжди.
Не дозволяйте збити себе з путі різним непевним ученням. Шукаючи духовні сили, покладайтеся тільки на Божу милість, а не на правила про їжу. Ніхто ніколи не мав вигоди, підтримуючи ті закони.
Ми маємо жертовник, з якого не мають права їсти ті, хто служить у святому наметі. Юдейські первосвященики беруть кров забитих тварин до Святеє Святих. Вони приносять її в жертву за гріхи, а туші спалюють за табором. Так і Ісус страждав за міською брамою, щоб дати Своїм людям святість через Свою кров. Ось чому ходімо до Нього за межі табору, й розділимо Його зганьблену долю. Бо у нас тут немає вічного міста, ми тільки шукаємо прийдешнє місто.
Тож через Ісуса повинні постійно приносити пожертву Господу, тобто хвалу з уст наших, що визнають Його Ім’я. І не забуваймо творити добро й ділитися тим, що маємо, з іншими, бо такі жертви милі Богу.
Слухайте наставників своїх, тому що вони відповідальні за ваш духовний ріст. Коріться їм, щоб вони могли виконувати свою справу з радістю й без гірких зітхань, бо це корисне для вас.
Продовжуйте молитися за нас. Ми впевнені у своєї праці, бо з чистим сумлінням робимо усе, що є найкращім. Особливо ж благаю вас молитися, щоб Бог швидше повернув мене до вас.
Хай Бог миру, Який, через кров Нового Заповіту, воскресив з мертвих великого Пастиря стада Божого, нашого Господа Ісуса, знарядить вас усім добрим, щоб ви могли здійснити Його волю: зробити усе, що приємне для Нього, через Ісуса Христа, Якому нехай буде слава навічно. Амінь.
Благаю вас, брати і сестри, прийняти з терпінням моє послання підтримки. Зрештою, це короткий лист. Я хочу, щоб ви знали, що брат наш Тимофій звільнений з в’язниці. Якщо він встигне прибути, то ми з ним будемо разом, коли я побачу вас. Передавайте наші вітання всім вашим наставникам і всім Божим людям. Шлють вам вітання ваші браття з Італії. Хай милість Божа буде з вами всіма.