Виходиш Ти, аби народ Свій врятувати,
та привести до перемоги царя, обранця Свого.
Винищив Ти вождів кожного з нечестивих народів:
з найменшого, до найважливішого. Села
Ти використав ціпок Мойсея,
щоб зупинити ворожі армії.
Ті воїни, мов буря, кинулись, щоб нас розвіяти.
Вони гадали, що нас так легко подолати,
як крадькома пограбувати бідняка.
Але провів Ти через море коней Своїх,
скаламутивши глибокі води.
Почув я це, і затрусилося усе в мені,
та голосно присвиснув я.
Гниття в мої кістки ввійшло,
і ноги затрусились піді мною.
Терпляче я чекатиму на день нещастя,
що прийде на народ, який-но нападе на нас.
Хай навіть смоковниця більше не цвіте,
нехай лоза ні грона не приносить.
Хай навіть висохнуть плоди олив,
нехай не вродить більше хлібна нива,
кошари опустіють, і ні худобини не буде у хліву,
та навіть і тоді радів би з того, що Господь зробив.
Я святкував би Бога, бо Він — Спаситель мій.
Господь, Володар мій, мене могутнім робить,
Він робить мої ноги, мов у оленя, прудкими,
коли мене Він в небезпеку проводжає.