2 Книга Самуїла 12
12
Натан звертається до Давида
1Господь послав Натана до Давида. Прийшовши до Давида, він сказав: «В одному місті жили два чоловіки: один був багатий, а другий — бідний. 2У багача була сила-силенна овець та худоби, 3а в бідного не було нічого, крім маленької овечки, яку він купив. Він доглядав її, і вона виросла разом з його дітьми. Овечка їла те, що й він, пила з його чашки й навіть спала в його обіймах. Вона була йому за дочку. 4Якось прийшов мандрівник, але багач не захотів зарізати вівцю чи худобину, щоб нагодувати подорожнього, який до нього прийшов. Натомість він забрав ягничку в того бідака й зготував її для прибулого чоловіка».
5Давид спалахнув від гніву на того чоловіка й сказав Натану: «Заприсягаюсь Господнім життям, що чоловік, який так вчинив, заслуговує на смерть! 6Він мусить у чотири рази#12:6 у чотири рази У деяких древньогрецьких рукописах — «у сім разів». заплатити за ягнятко, бо він, не маючи жалю, так негідно вчинив».
Натан говорить з Давидом про його гріх
7Натан сказав Давидові: «Тим чоловіком є ти! Ось що говорить Господь, Бог Ізраїлю: „Я помазав#12:7 помазав Тобто «обрав». Див.: «помазати». тебе царем Ізраїлю, Я врятував тебе від руки Саула. 8Я ввірив тобі дім твого володаря і дружин твого володаря. Я дав тобі доми Ізраїля та Юди. І якби всього цього було замало, Я б дав тобі ще більше. 9Чому ж ти знехтував Господнім словом і зробив те, що є злом в Його очах? Ти згубив мечем Урію-хиттита, а дружину забрав собі. Ти вбив його мечем аммонійців. 10Ось чому меч ніколи тепер не залишить твій дім, бо ти зневажив Мене і взяв дружину хиттита Урії собі за дружину”.
11Ось що Господь говорить: „Я нашлю на тебе горе, яке вийде з твого ж дому. На твоїх очах Я заберу твоїх дружин і віддам тому, хто дуже близький тобі, а він серед білого дня ляже з твоїми дружинами. 12Ти зробив це потай він усіх, а Я вчиню так серед білого дня на очах усього Ізраїлю!”»
13Давид зізнався Натану: «Я згрішив проти Господа».
Натан відповів: «Господь зняв з тебе гріх, ти не помреш. 14Але за те, що ти зневажив Господа, син, який народиться в тебе, помре».
Немовля Давида і Батшеби помирає
15Після того, як Натан пішов додому, Господь уразив дитя, яке народилося в Урієвої дружини та Давида. Маля захворіло. 16Давид благав Господа спасти, помилувати дитя. Він постився і, усамітнившись у домі, проводив ночі, лежачи на долівці.
17Коли старші домашні оточили його, намагаючись підняти з землі, він відмовився підвестися, не їв з ними. 18На сьомий день дитина померла. Давидові слуги боялися сказати йому, що дитя вже мертве, тому що думали: «Коли ще жило маля, ми казали Давидові, але ж він не слухав. Як ми можемо йому сповістити, що дитя мертве? Він може щось страшне вчинити».
19Давид помітив, що слуги перешіптуються, і зрозумів, що дитя мертве.
«Дитина померла?» — запитав він.
«Так, — відповіли йому, — малюк мертвий».
20Давид підвівся на ноги з землі. Умившись, він змастив себе оливою, перевдягнувся й пішов у Господній Дім поклонитися Йому. Потім повернувся до себе й попросив, щоб йому принесли щось поїсти і почав їсти.
21Слуги його запитали: «Чому ти так поводишся? Коли дитя ще жило, ти постився й плакав, а тепер, коли дитя мертве, ти підвівся й почав їсти!»
22Він відповів: «Коли ще дитя жило, я голодував і тужив тому, що я думав: „Хто знає? Може Господь змилостивиться й залишить дитя жити. 23А тепер, коли воно померло, навіщо мені поститися? Хіба я можу повернути його до життя? Колись я піду до нього, а не воно повернеться до мене”».
Народження Соломона
24По тому Давид утішив дружину Батшебу, пішов у покої її і ліг з нею. Вона народила сина, якого вони назвали Соломоном. Господь його любив, 25і оскільки Господь полюбив його, Він послав звістку через пророка Натана, щоб дитину назвали Єдидією#12:25 Єдидією Єдидія означає «Господній улюбленець»..
Давид здобуває Равву
26Між тим Йоав воював з аммонійським столицею Раввою. Захопивши царську фортецю, 27він послав людей до Давида, щоб ті передали таке: «Я бився за Равву й захопив водопостачання. Збери 28ще воїнів, оточи місто й захопи його. Інакше я захоплю місто, і його назвуть моїм іменем».
29Зібрав Давид усе військо й вирушив на Равву, вступив у бій і захопив місто. 30Він зняв корону з голови їхнього царя#12:30 корону… царя Або «голову Мілкома». Див.: «Мілком».. Прикрашена дорогоцінними каміннями, золота корона важила один талант#12:30 один талант Приблизно 34,5 кг.. Її було покладено на голову Давида. І ще він захопив у місті багато здобичі.
31Він вивів людей, що мешкали в місті і змусив їх працювати пилами, залізними кирками та сокирами або примусив їх працювати в цегельні#12:31 Він вивів… в цегельні Значення цього речення в давньоєврейському тексті незрозуміле.. Таке сталося з усіма аммонійськими містами, а потім Давид з усім військом повернувся до Єрусалима.
Поточний вибір:
2 Книга Самуїла 12: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International