Самуїл піднявся дуже рано і пішов на зустріч з Саулом, але йому сказали: «Саул пішов до Кармела. Там він поставив собі пам’ятник, а потім повернувся до Ґілґала». Коли Самуїл прийшов до Саула, той щойно приніс у жертву всеспалення частину здобичі, яку він узяв з Амалика.
Коли Самуїл його наздогнав, Саул мовив: «Нехай Господь тебе благословить! Я виконав Господні веління».
Але Самуїл заперечив: «Що тоді означає мекання овець у моїх вухах? Що означає рев худоби, який я чую?»
Саул пояснив: «Воїни пригнали їх, відібравши в амаликійців; вони пожаліли найкращу худобу та овець, щоб принести жертву Господу, твоєму Богу, а всіх решту ми забили». «Досить! — Зупинив Саула Самуїл. — Я розповім тобі те, що Господь мені сказав минулої ночі».
«Говори», — відповів Саул.
Самуїл сказав: «Чи не правда, що колись ти був ніким навіть у власних очах, хіба ти не став на чолі ізраїльських племен? Господь помазав тебе царем усього Ізраїлю. Він також вирядив, наказавши: „Йди й розбий вщент тих нечестивців амаликійців; воюй з ними, аж доки не зметеш їх з лиця землі”. Чому ти не послухався Господа? Чому ти зайнявся мародерством і вчинив зле в очах Господніх?»
«Але ж я покорився Господу, — заперечив Саул. — Я пішов виконувати Господній наказ. Я винищив амаликійців, а царя їхнього, Аґаґа, привів з собою. Воїни забрали як здобич найкращих овець та худобу, щоб принести жертву Господу, твоєму Богові у Ґілґалі».
Але Самуїл відповів:
«Хіба Господь втішається
всеспаленнями й жертвами більше,
ніж послухом твоїм?
Послухатися Бога — краще,
ніж жертву до вогню тягти,
і послух ліпший, аніж жир ягняти.
Бо непокірність — наче ворожбитства гріх,
сваволя — як вина бовванам поклоніння.
Відринув слово ти Господнє,
тому й тебе Він як царя відкинув».