Йоан 9:1-25

І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слї- пого зроду. І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся. Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому. Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити. Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові. Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому, і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий. Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив? Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я. Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі? Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я. Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю. Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого. Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі. Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу. Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними. Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк. Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого. І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить? Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся; як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить. Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи. Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте. Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний. Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.