Осiя 2:14-20

Та ось, і я заманю її в пустиню до себе, й буду їй до серця промовляти. І верну їй звідти виноградники її, й долина Ахор (сумна) буде їй дверима до надїї, і сьпівати ме знов, як у своїх молодощах, як тодї, коли виходила з землї Египецької. І буде так із того часу, говорить Господь, що мене ти звати меш "чоловіче мій," а не звати меш "Баале" (пане мій). І викину з уст її імена Баалів, та й не буде вже більше згадувати назви їх. І вчиню тодї вмову задля них із зьвірми польовими, з птаством під небом і всїм тим, що човгає по землї; й закину луки та мечі й війну з землї, й дам їм жити безпечно. Я одружу тебе зо мною на віки, одружу тебе в справедливостї й судї, в ласкавостї й милосердю, Одружу тебе зо мною в вірностї, й спізнаєш, що я - Господь.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Осiя 2:14-20