Буття 2:4-17

Се початок настання небес і землї, як сотворено їх, того часу, як сотворив Господь землю і небо, Не було ще на землї нїякої рослини на полях, і не росло ще нїяке зело на полях; бо Господь Бог не повелїв іще дощувати на землю, і не було ще там людей порати землю. Виходила ж імла з землї і напувала всю верховину на суходолї. І создав Господь Бог чоловіка з землї польової, і вдихнув йому в ноздрі живе диханнє. І став чоловік душею живою. І насадив Бог сад у Едемі на востоцї, та й осадив там чоловіка, що создав. І зростив Господь Бог усяке дерево із землї, принадне на погляд і смашне плодом своїм, і дерево жизняне посеред саду, і дерево познавання добра й зла. І ріка виходить із Едему на поливаннє саду, а потім розлучається чотирма течіями. Імя первої Пизон; ся обтекає всю Гавила землю, де знаходять золото. А золото в тій землї предобре. Там знаходять і бедола-смолу і камінь оникс. А друга річка зветься Гигон; ся обтекає всю Куш землю. А трейтя зветься Гиддекель; се та річка, що йде на схід соньця від Ассура. А четверта річка, се Евфрат. І взяв Господь Бог чоловіка та й осадив його в Едемському саду порати його і доглядати. І заповідав Господь Бог чоловікові, глаголючи: З усякого древа в саду-раї можна тобі по вподобі їсти. З того ж дерева, що дає знаттє доброго й лихого, з того не важитимешся їсти, ато вмреш певно того ж дня, як скоштуєш із його.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Буття 2:4-17