Псалми 77:1-20

Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст, нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів’я я висловлю! Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам, того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив! Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх, щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям. І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть. І не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний. Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою: вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися, і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав. Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім: Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал; і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч; на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні. Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки. Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього, і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи. І вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити? Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м’ясива народові Своєму?