І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його. А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу. А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився, благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!... І Ангол із неба з’явився до Нього, і додавав Йому сили. А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...
Прочитати Вiд Луки 22
Слухайте Вiд Луки 22
Поділитися
Порівняти всі видання: Вiд Луки 22:39-44
Зберігайте вірші, читайте офлайн, дивіться навчальні відео тощо!
Головна
Біблія
Плани
Відео