Тоді фарисеї пішли і зібрали раду, щоби зловити Його на слові.
І послали до Нього своїх учнів з іродіянами, кажучи: Учителю, знаємо, що Ти є праведний, правдиво навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей.
Тож скажи нам, як Ти вважаєш: чи належить давати податок кесареві, чи ні?
Знаючи їхнє лукавство, Ісус сказав: Навіщо випробовуєте Мене, лицеміри?
Покажіть Мені податкову монету! Вони принесли Йому динарій.
А Він каже їм: Чий це образ і напис?
Відповідають: Кесаря! Тоді Він каже їм: То кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!
Почувши це, ті здивувалися і, залишивши Його, відійшли.
Того дня підійшли до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його,
кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то нехай його брат візьме його дружину і воскресить нащадків брата свого.
Було в нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи дітей, залишив свою дружину своєму братові;
так само другий і третій — аж до сьомого.
Після всіх померла й жінка.
Тож котрого із семи буде вона дружиною у воскресінні? Адже всі мали її!
У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої,
бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі.
Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Слова Божого, яке говорить:
Я є Богом Авраама, Богом Ісаака, Богом Якова, — Богом не мертвих, а живих.
І почувши це, люди були в захопленні з Його вчення.
А фарисеї, почувши, що Він закрив уста садукеям, зібралися разом,
і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його:
Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?
Він же сказав йому: Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою!
Це — перша і найбільша заповідь.
Друга — подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе!
На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки.
Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи:
Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони Йому відказали: Давидів.
Він каже їм: То як же Давид у Дусі називає Його Господом, говорячи:
Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги?
Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому сином?
І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, тож від того дня ніхто більше не наважувався Його запитувати.
Біблія
Біблія для діточок
