А через два дні Він вийшов звідти [і пішов] до Галилеї,
бо Сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині.
Отже, коли прийшов у Галилею, галилейці прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято.
Отож, [Ісус] знову прийшов до Кани Галилейської, де перетворив воду у вино. У Капернаумі був якийсь придворний, син котрого нездужав.
Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галилеї, він пішов до Нього і просив [Його], щоби прийшов і оздоровив його сина, який був при смерті.
А Ісус сказав йому: Якщо не побачите ознак і чудес, не повірите!
Каже Йому придворний: Господи, прийди, поки не померло моє дитя!
Говорить йому Ісус: Іди, твій син живе! І повірив чоловік у слова, які сказав йому Ісус, і пішов.
Відразу ж, як він входив, його раби зустріли його [і сповістили йому], кажучи, що його син живий.
Він же запитав у них про час, коли йому покращало. А йому сказали, що вчора о сьомій годині залишила його гарячка.
Тож батько зрозумів, що то була якраз та година, о котрій сказав йому Ісус: Твій син живе! Тож повірив він сам і весь його дім.