Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово.
Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе.
Адже слова, які Ти Мені дав, Я передав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав.
Я за них благаю, — не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої;
і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них.
Я більше не є у світі, а вони у світі; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми.
Коли Я був з ними [у світі], Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання.
Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали повноту Моєї радості.
Я дав їм Твоє Слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
Не благаю, щоб Ти забрав їх від світу, але щоби зберіг їх від злого.
Вони не від світу, як і Я не від світу.
Освяти їх істиною [Своєю]! Твоє Слово — то істина.
Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ.
За них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною.