Івана 1:1-51

На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог. Воно на початку було в Бога. Усе через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало. У Ньому було життя, — і життя було Світлом людей. І Світло світить у темряві, і темрява Його не огорнула. З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іван. Він прийшов, аби свідчити, свідчити про Світло, щоб усі повірили через нього. Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло. То було справжнє Світло, яке освічує кожну людину, котра приходить у світ. У світі Він був, і світ через Нього постав, але світ Його не пізнав. До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли. А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, — тим, які вірять у Його Ім’я. Вони не народилися ні від крові, ні через тілесне бажання, ні через бажання чоловіка, але народилися від Бога. І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини. Іван свідчить про Нього і закликає, промовляючи: Він Той, про Кого я говорив, що Він іде за мною, та Він був переді мною, оскільки був раніше від мене! Адже з Його повноти ми всі одержували благодать за благодаттю, оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа. Бога ніхто ніколи не бачив, та Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, — Він явив Його. І це свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левітів, щоб вони запитали його: Хто ти? І він визнав, не відмовився, а визнав: Я — не Христос. І запитали його: То хто ж ти? Ти Ілля? І він відповів: Ні! — Ти пророк? І він відповів: Ні! Вони ж сказали йому: То хто ж ти такий? Щоб ми дали відповідь тим, які послали нас, що ти сам про себе скажеш? Він відповів: Я — голос того, хто кличе в пустелі: Рівняйте дорогу Господу! — як сказав пророк Ісая. Були послані й від фарисеїв. Тож вони запитали його і сказали йому: Чому ти хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк? Іван у відповідь їм сказав: Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте, Який іде за мною, [але був ще до мене], — я Йому не гідний розв’язати ремінця на взутті! Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Іван хрестив. Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу! Це Той, про Кого я казав, що за мною іде Чоловік, Який був ще до мене, бо Він був раніше від мене. Я не знав Його, але я прийшов хрестити у воді, щоб Він з’явився Ізраїлеві! І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я, що Дух сходив, мов голуб, із неба, і залишився на Ньому. Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над Ким побачиш Духа, Який сходить і перебуває над Ним, — Він Той, Хто хрестить Духом Святим. І я побачив, і засвідчив, що Він — Божий Син. Наступного дня Іван знову стояв з двома своїми учнями. Побачивши Ісуса, Який ішов, він промовив: Ось Агнець Божий! І коли він говорив, почули це обидва його учні й пішли за Ісусом. А Ісус, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, каже їм: Що ви шукаєте? Вони ж сказали йому: Равві, — що в перекладі означає Вчитель, — де Ти живеш? Він каже їм: Ходіть і подивитеся! Вони прийшли й побачили, де Він перебував, і залишилися в Нього того дня. Було це близько десятої години. Андрій, брат Симона-Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за Ним. Він спочатку розшукав свого брата Симона, та й каже йому: Ми знайшли Месію, що в перекладі означає Христос. І він привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: Ти — Симон, син [Йони]; ти будеш називатися Кифа, що в перекладі означає Петро. Наступного дня забажав Він піти в Галилею; знайшов там Ісус Филипа, та й каже йому: Іди за Мною! Филип же був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра. Филип знаходить Натанаїла, та й каже йому: Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі й пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йосифа! А Натанаїл сказав йому: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Филип: Іди — і подивися. Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, в якому немає підступу! Каже Йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? А Ісус у відповідь йому сказав: Ще до того, як закликав тебе Филип, Я бачив тебе, як ти був під смоківницею. Відповів Натанаїл [і сказав] Йому: Равві, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлю! Ісус у відповідь сказав йому: Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще більше від цього побачиш! І Він сказав йому: Знову й знову запевняю вас: [відтепер] побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!