Якова 4:1-17

Звідки війни і звідки ворожнеча між вами? Хіба не звідси — не з ваших пристрастей, які воюють у ваших членах? Ви прагнете — і не маєте, вбиваєте й заздрите — і не можете осягнути. Ворогуєте і воюєте. Не маєте, тому що не просите; просите й не одержуєте, бо не на добро просите, а щоб розтратити на ваші пристрасті. [Перелюбники й] перелюбниці, хіба ви не знаєте, що любов світу — це ворожнеча проти Бога? Адже хто хоче дружити зі світом, той стає ворогом Божим. Чи ви думаєте, що Писання даремно каже: Прагне до заздрощів той дух, який оселився в нас? Та більшу дає благодать, через те й говорить: Бог гордим противиться, а покірним дає благодать. Тож підкоріться Богові, протидійте дияволові, і він утече від вас. Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Очистіть руки, грішники, і очистіть серця, двоєдушні. Журіться, сумуйте і плачте. Нехай ваш сміх обернеться на плач, а радість — на смуток. Упокорте себе перед Господом, і Він піднесе вас. Не обмовляйте, брати, один одного. Той, хто обмовляє брата або судить свого брата, обмовляє Закон і судить Закон. А коли осуджуєш Закон, то ти не виконавець Закону, а суддя. Є один Законодавець і Суддя, Який може спасти й погубити. А хто ти такий, що осуджуєш ближнього? Тепер слухайте ви, які кажете: Сьогодні або завтра підемо до цього міста й перебудемо там [один] рік, і будемо торгувати та заробляти! Ви, котрі не знаєте, що завтра станеться, яке ваше життя? Адже це пара, що на мить з’являється, а потім зникає. Замість того, щоб вам говорити: Коли Господь забажає, і ми будемо живі, то зробимо те чи інше. А тепер ви хвалитеся у своїх гордощах. Усяка така хвальба лиха. Отже, хто знає, як робити добро, але не робить його, той має гріх.