Вихід 3:1-9

А Мойсей пас овець свого тестя Йотора, мадіямського жерця. Якось він погнав овець у пустелю і прийшов до гори Хорив. Тут йому з’явився Господній ангел у полум’ї вогню з куща. Він бачить, що кущ охоплений полум’ям, та кущ не згоряє. Тож Мойсей сказав: Піду і гляну на це величне явище, — чому не згоряє кущ? Коли ж Господь побачив, що він підходить подивитися, то Господь звернувся до нього з куща, промовляючи: Мойсею, Мойсею! Він же відгукнувся: Що таке? Не наближайся сюди, — сказав Він, — зніми взуття зі своїх ніг, бо місце, на яке ти став, це — свята земля! І Він продовжував говорити до нього: Я — Бог твого батька, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! А Мойсей відвернув своє обличчя, оскільки не наважувався глянути на Бога. Та Господь сказав Мойсеєві: Я дійсно побачив пригноблення Мого народу, який у Єгипті, і почув Я їхнє голосіння через утиски наглядачів, — адже Я знаю їхній біль. Тож Я зійшов визволити їх з рук єгиптян і вивести їх з тієї землі, і привести їх до доброї та просторої землі — в землю, що тече молоком і медом, до місця ханаанців, хетів, аморейців, ферезейців, евейців, ґерґесейців і євусейців. І ось тепер голосіння синів Ізраїля дійшло до Мене, і Я побачив гніт, яким єгиптяни гноблять їх.