І буде, — коли ти ввійдеш у землю, яку Господь, твій Бог, дає тобі в спадщину, заволодієш нею й поселишся на ній, то візьмеш первістки плодів своєї землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі, покладеш у кошик, підеш на місце, яке Господь, твій Бог, обере, щоб там прикликалося Його Ім’я, прийдеш до священика, який буде в ті дні, та скажеш йому: Оголошую сьогодні Господу, моєму Богові, що я ввійшов у землю, яку Господь поклявся нашим батькам дати нам. А священик візьме з твоїх рук кошик і покладе його перед жертовником Господа, твого Бога. І, озвавшись, ти скажеш перед Господом, своїм Богом: Мій батько покинув Сирію, спустився в Єгипет, оселився там з малою кількістю людей і став там великим народом, численною і великою безліччю. А єгиптяни чинили нам зло, принижували нас і накладали на нас важкі роботи. Тоді ми заволали до Господа, Бога наших батьків, і Господь вислухав наш голос та побачив наше приниження, нашу важку працю і наше пригноблення. І Сам Господь вивів нас із Єгипту великою силою, могутньою рукою й піднесеним раменом, великими видіннями, знаменнями і чудесами; Він привів нас на це місце і дав нам цю землю — землю, яка тече молоком та медом. Тож ось я тепер приніс первістки врожаю землі, яку Ти, Господи, дав мені, — землі, яка тече молоком та медом. І ти залишиш їх перед Господом, твоїм Богом, і поклонишся перед Господом, твоїм Богом. І веселитимешся за всі блага, які Господь, твій Бог, дав тобі й твоєму домові, — ти і левіт, і захожий, який проживатиме серед тебе. Коли третього року закінчиш виділяти десятину з усього свого врожаю, то даси другу десятину левітові, захожому, сироті й удові, і вони їстимуть у твоїх містах, і наситяться.