Obľúbené biblické verše z Буття 2

Zdieľať

Тому залишить чоловік свого батька й матір і пристане до своєї жінки, — і будуть обоє одним тілом.

І сказав Господь Бог: Недобре бути чоловікові самотнім. Створімо для нього помічника — такого, як він.

І, взявши порох із землі, Бог створив людину, і вдихнув у її обличчя дихання життя, і стала людина душею живою.

І сказав Адам: Це тепер кістка з моїх кісток і тіло з мого тіла! Вона буде називатися жінкою, адже зі свого чоловіка була взята.

І поблагословив Бог сьомий день, і освятив його, бо в той день відпочив від усіх Своїх діл, які почав Бог творити.

І були обоє нагі, — і Адам, і його жінка, — та не соромилися.