Филипʼян 2

Наслідування смиренності Христа

1Отже, коли є якесь підбадьорення в Христі, коли є якась утіха в любові, коли є якась спільність Духа, коли є якісь щирі почуття та милосердя, 2то доповніть мою радість: майте однакове мислення, однакову любов, будьте однодушні та однодумні. 3Не робіть нічого з самолюбних амбіцій чи з марнославства, а в смиренності вважайте одне одного за вищого від себе, 4дбаючи не лише про самих себе, а й про інших.

5Нехай у вас буде те ж мислення, що й у Христа Ісуса.

6Він, будучи в образі Божому,#2:6 Або: Він, хоча і був за природою Богом.

не вважав, що рівність із Богом треба захопити,#2:6 Або: не вважав, що за рівність із Богом треба триматися, як за здобич.

7але принизив Самого Себе, прийнявши образ раба,

став подібним до людини

і на вигляд як людина з’явився.#2:7 Або: і на вигляд як людина народився.

8Він упокорив Себе,

ставши слухняним до самої смерті,

причому смерті на хресті!

9Тому й Бог підніс Його понад усе

і дав Йому ім’я, вище від усякого іншого імені,

10щоб перед іменем Ісуса вклонилося кожне коліно

на небі, на землі та під землею

11і щоб кожен язик визнав#2:11 Або: проголошував.,

що Ісус Христос – це Господь

на славу Бога Отця.

Сяяти як світло в темряві

12Тому, любі мої, оскільки ви завжди були слухняними, і не лише в моїй присутності, але й тепер, коли я відсутній, звершуйте ваше спасіння зі страхом та тремтінням, 13адже Бог є Тим, Хто викликає у вас і бажання, і дію згідно зі Своєю доброю волею.

14Робіть усе без нарікань та суперечок, 15щоб ви стали бездоганними та невинними «Божими непорочними дітьми серед зіпсованого та розбещеного покоління»,#2:15 Див. Повт. 32:5. в якому ви сяєте як світильники у світі#2:15 Або: зірки у космосі., 16тримаючись Слова життя, щоб я міг похвалитися в День Христа, що недаремно біг і недаремно трудився. 17І навіть якщо моя кров буде пролита на додаток до вашої жертви й вірного богослужіння,#2:17 Див. Вих. 29:38-41. я радію та веселюся разом із вами усіма. 18Так само й ви радійте та веселіться разом зі мною!

Тимофій та Епафродит

19Надіюсь у Господі Ісусі, що незабаром пошлю до вас Тимофія, щоб і я міг підбадьоритися вістями про вас. 20Бо я не маю нікого іншого, такого ж відданого душею, хто б так щиро подбав про вас. 21Адже всі шукають свого, а не того, що належить Ісусу Христу. 22Ви знаєте його характер і те, що він служив разом зі мною для Доброї Звістки, немов батько із сином. 23Тож сподіваюся послати його відразу, як тільки дізнаюся, що буде зі мною, 24і я впевнений у Господі, що скоро і сам прийду.

25Також я вважав за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата й товариша в праці та боротьбі, вашого посланця та служителя в моїх потребах. 26Він дуже сумував за всіма вами та був стривожений, що ви почули про його хворобу. 27Він і справді захворів і мало не помер, але Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб мені не довелося мати скорботу за скорботою. 28Тож я послав його якомога швидше, щоб, побачивши його знову, ви зраділи, а я не був таким засмученим. 29Отже, прийміть його з усією радістю в Господі та майте повагу до таких людей, 30адже він мало не помер заради праці для Христа, ризикуючи життям, аби доповнити нестаток вашого служіння мені.

Currently Selected:

Филипʼян 2: НПУ

Highlight

Copy