Дії Апостолів 22

1«Брати та батьки! Послухайте тепер моє виправдання перед вами».

2Почувши, що він говорить єврейською, вони ще більше притихли.

Павло сказав: 3«Я юдей! Народився в Тарсі в Килікії, але виховувався в цьому місті, біля ніг Гамалиїла, навчений докладно Закону батьків наших, ревнитель Бога, як і всі ви сьогодні. 4Я переслідував до смерті послідовників цього Шляху, зв’язував та кидав у в’язницю чоловіків та жінок. 5Свідки цього – первосвященник та всі старійшини, від яких я отримував листи до братів із Дамаска, щоб піти та привести до Єрусалима зв’язаними тих, хто там був, для покарання.

6І сталося, коли я вже наближався до Дамаска, приблизно опівдні, навколо мене раптом засяяло велике світло з неба. 7Я впав на землю й почув голос, який казав мені: „Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?“ 8Я спитав: „Хто Ти, Господи?“ Він відповів: „Я Ісус із Назарета, Якого ти переслідуєш“. 9Ті, що були зі мною, бачили світло, але не розуміли голосу Того, Хто промовляв. 10Я запитав: „Господи, що мені робити?“ Господь сказав: „Підведися та йди в Дамаск. Там тобі буде сказано все, що тобі призначено робити“. 11Ті, що були зі мною, за руки привели мене в Дамаск, тому що я осліп від того яскравого світла.

12Чоловік, на ім’я Ананія, благочестивий за Законом, про якого добре свідчили всі юдеї, що мешкали там, 13прийшов до мене й, ставши поруч, сказав: „Брате Савле, прозрій!“ І тієї ж миті я побачив його.

14Він сказав: „Бог наших батьків обрав тебе, щоб ти пізнав Його волю, побачив Праведного та почув голос із Його вуст. 15Ти будеш перед усіма людьми Йому свідком того, що бачив та чув. 16І тепер чому ти зволікаєш? Встань, прийми хрещення та обмий свої гріхи, прикликавши Його ім’я!“

17Коли я повернувся в Єрусалим і молився в Храмі, мені було видіння. 18Я побачив Господа, Який казав мені: „Поспіши та скоріше вийди з Єрусалима, тому що не приймуть твого свідчення про Мене“.

19Я відповів: „Господи, вони знають, що я кидав їх у в’язницю та бив у синагогах тих, хто вірив у Тебе. 20Коли проливалася кров Твого свідка Стефана, я стояв там, і схвалював це, і охороняв одяг тих, хто вбивав його“.

21Тоді Господь промовив до мене: „Іди, бо Я пошлю тебе далеко до язичників“».

Ув’язнення Павла

22Натовп слухав Павла до цих слів, але тут вони почали кричати: «Геть такого із землі! Йому не слід жити!»

23Вони кричали, скидали одяг та кидали пил у повітря. 24Тоді Трибун звелів відвести Павла до фортеці; він наказав бичувати та допитати його, щоб дізнатися, з якої підстави вони так на нього кричали. 25Але коли прив’язали його ременями, Павло сказав сотникові, що стояв поруч: «Чи дозволено вам бичувати римського громадянина, та ще й без суду?»

26Почувши це, сотник пішов до Трибуна й сказав йому: «Що ти хочеш зробити? Цей чоловік – римський громадянин».

27Трибун прийшов до Павла та спитав:

―Скажи мені, ти римський громадянин?

Він відповів:

―Так.

28Трибун сказав:

―Я придбав це громадянство за чималу суму грошей.

Павло ж відповів:

―А я народився римлянином.

29Ті, що мали його допитати, негайно відійшли від нього. Трибун дуже злякався, збагнувши, що він зв’язав римського громадянина.

Павло перед Синедріоном

30Наступного дня, бажаючи дізнатися достеменно, чому юдеї звинувачують його, Трибун розв’язав його та наказав, щоб зібралися первосвященники й весь Синедріон. Потім він увів Павла та поставив перед ними.

Currently Selected:

Дії Апостолів 22: НПУ

Highlight

Copy