Луки 18
18
1Розказав їм і притчу про те, що треба завжди молитись і не падати духом,
2кажучи: В одному місті був суддя, який Бога не боявся і людей не стидався.
3У тому ж місті була вдова, яка ходила до нього й казала: Захисти мене від мого противника.
4Він деякий час не хотів, а після цього сказав у собі: Хоч я і Бога не боюсь і людей не стидаюсь,
5та оскільки ця вдова турбує мене, захищу її, щоб вона більше не приходила і не муляла мені очі.
6I Господь сказав: Послухайте, що каже неправедний суддя.
7А Бог хіба не подасть захист Своїм вибраним, що волають до Нього день і ніч, і зволікатиме захистити їх?
8Кажу вам, що скоро подасть їм захист. Та коли прийде Син Людський, чи знайде віру на землі?
9Розказав і тим, які надіялися на себе, що вони праведні, і зневажали інших, таку притчу:
10Два чоловіки прийшли в Храм помолитися: один фарисей, а інший митник.
11Фарисей став і так про себе молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди: грабіжники, неправедні, перелюбники чи як оцей митник.
12Я пощуся двічі на тиждень, даю десятину з усього, що отримую.
13А митник, стоячи вдалині, не смів навіть очей підняти до неба, а бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене, грішника!
14Кажу вам: цей пішов додому виправданим, а не той; бо кожен, хто підносить себе, буде понижений, а хто понижує себе, буде піднесений.
15Приносили до Нього й немовлят, щоб Він доторкнувся до них, та учні, побачивши це, заборонили їм.
16Та Iсус, покликавши їх, сказав: Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже.
17Iстинно вам кажу: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде в нього.
18Один із начальників запитав Його: Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати вічне життя?
19Iсус сказав йому: Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не добрий, крім одного Бога.
20Ти знаєш заповіді: Не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй свого батька і свою матір.
21Той сказав: Усе це я виконав з юності.
22Почувши це, Iсус сказав йому: Ще одного тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді приходь і йди за Мною.
23Він, почувши це, дуже засмутився, бо був дуже багатий.
24Iсус, побачивши, що він дуже засмутився, сказав: Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже.
25Бо легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
26Ті, що почули це, сказали: Хто ж тоді може спастися?
27Та Він сказав: Неможливе для людей можливе для Бога.
28Петро ж сказав: Ось ми залишили все і пішли за Тобою.
29Він сказав їм: Iстинно вам кажу: немає нікого, хто залишив дім, чи батьків, чи братів, чи дружину, чи дітей ради Царства Божого
30і не отримає значно більше в цей час, а в майбутньому світі — вічне життя.
31Узявши Дванадцятьох, Він сказав їм: Ось ми йдемо в Єрусалим, і збудеться все, написане через пророків про Сина Людського.
32Бо Він буде виданий язичникам, і буде осміяний, і зневажений, і опльований,
33і після бичування вони вб’ють Його, та на третій день Він воскресне.
34Але вони нічого з цього не зрозуміли; ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
35Коли Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів край дороги і просив милостиню.
36Почувши, що мимо проходить народ, він запитав, що це таке.
37Йому сказали, що проходить Iсус Назарянин.
38I він закричав: Iсусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!
39Ті, що йшли попереду, змушували його замовчати, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, змилуйся наді мною!
40Iсус зупинився і наказав привести його до Себе, і, коли той підійшов, запитав його:
41Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе? Він сказав: Господи, щоб я прозрів!
42Iсус сказав йому: Прозри, твоя віра уздоровила тебе.
43I він відразу прозрів і пішов за Iсусом, славлячи Бога; і весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богу.
Currently Selected:
Луки 18: НУП
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко
