2 Книга Самуїла 1
1
Давид дізнається про смерть Саула
1Після смерті Саула Давид, розгромивши амаликійців, повернувся в Зиклаґ і перебував там два дні. 2А на третій прибув до нього чоловік з табору Саула. Одяг на ньому був розірваний, голова вкрита порохом#1:2 Одяг… порохом Це робилося, щоб показати глибокий сум.. Коли він наблизився до Давида, то одразу припав до землі, виявляючи йому свою шану.
3«Звідки ти прибув», — запитав його Давид. Він відповів: «Я втік з табору ізраїльтян». 4«Що сталося? — Спитав Давид, — розкажи мені». Той відповів: «Чоловіки повтікали з поля бою. Багато з них упали й не підвелися, загинувши. Навіть Саул та його син Йонатан мертві».
5Тоді Давид сказав юнаку, який приніс йому цю звістку: «Звідки тобі відомо, що Саул та його син Йонатан мертві?»
6«Сталося так, що я був на горі Ґілбоа, — почав розповідати юнак, — там був Саул, він стояв, спершись на спис, а ворожі колісниці та їздові вже були близько. 7Коли він обернувся, то побачив мене й покликав. Я сказав: „Ось і я?” 8Він запитав: „Ти хто?” „Амаликієць”, — відповів я. 9Тоді він наказав: „Стань наді мною і добий мене. Я вже в пазурах смерті, але ще живий”. 10То я став над ним і добив його, бо він уже помирав. Тож я зняв з його голови корону, з руки браслет і приніс їх сюди до мого володаря».
11Давид і всі його воїни схопилися за одяг і роздерли його на собі. 12Вони тужили й голосили, вони постилися аж до вечора, оплакуючи Саула та його сина Йонатана, військо Господнє, дім Ізраїлю, оскільки вони полягли в бою.
13Давид спитав юнака, який приніс йому звістку: «Ти звідки родом?»
«Я син чужинця, амаликієць», — відповів той.
14Давид запитав його: «Чому ти не побоявся підняти руку на помазаника#1:14 помазаника Або «обраного царя». Господнього?» 15Тоді Давид підкликав одного зі своїх слуг і сказав: «Йди-но сюди, вдар його насмерть». Той ударив його, і юнак помер. 16А Давид йому навздогін сказав: «Кров твоя буде на твоїй голові. Твої уста посвідчили проти тебе, коли ти зізнався: „Я вбив помазаника Господнього”».
Давидів плач за Саулом та Йонатаном
17Давид завів жалобну пісню про Саула та його сина Йонатана 18й наказав, щоб сини Юдеї вивчили цю жалобну пісню про лук (вона записана в книзі Яшара#1:18 книга Яшара Давня книга про війни Ізраїлю.):
19«Твоя велич і слава, Ізраїлю,
вбиті лежать на твоїх узвишшях.
О як попадали герої могутні!
20В Ґаті#1:20 Ґат Столиця країни филистимської. про це не розказуй,
не розголошуй на вулицях Ашкелона#1:20 Ашкелон Одне з п’яти найважливіших филистимських міст.,
щоб филистимські дочки не раділи,
щоб доньки необрізаних#1:20 необрізаних Або «чужинців». не веселились.
21О, гори Ґілбоа, хай не буде ні рос,
ні дощу на пагорбах ваших,
ані поля, де хліб для пожертв зростає.
Бо щит могутніх вояків там осквернили.
Саулів щит, укритий порохом та іржею.
22Від крові забитих, від плоті хоробрих
лук Йонатанів не відсахнувся,
не повернувся безславно Саулів меч.
23Саул і Йонатан — їх, милостивих, ми за життя любили,
їх навіть смерть не розлучила.
Були вони прудкіші за орлів,
були вони за левів дужчі.
24Ізраїльські дочки! Оплакуйте Саула!
Оплакуйте того, хто вас убрав
у шати пурпурові та прикраси,
хто ваші сукні золотом прикрасив.
25О як упали у бою хоробрі!
Лежить убитий на твоїх висотах Йонатан!
26Печалюсь і оплакую тебе, мій брате, Йонатане!
Адже ти був близьким і дорогим мені.
Чудовою була твоя любов до мене,
зворушливішою, аніж любов жінок.
27Які могутні воїни упали!
Загинула військова зброя їхня».
Currently Selected:
2 Книга Самуїла 1: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
