Матвія 18:21-35

Тоді, підійшовши до Нього, Петро сказав: Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, чи маю йому прощати до семи разів? Відповів йому Ісус: Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім. Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розрахуватися зі своїми рабами. Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. Тоді раб, упавши ниць, кланявся йому й благав: Потерпи ще мені — і все тобі віддам. І пан того раба, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. Коли вийшов той раб, він зустрів іншого раба, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: Віддай те, що винен! А той другий раб, упавши, благав його, кажучи: Потерпи мені, я все тобі віддам. Він же не забажав і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг. Побачивши, що сталося, інші раби дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося. Тоді його пан покликав його та каже йому: Лукавий рабе, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене. Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співрабом, як я змилосердився над тобою? І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг. Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму [його переступів].